Найжахливіше, що можуть зробити батьки для своєї доньки – виховати її «хорошою дівчинкою»

Найжахливіше, що можуть зробити батьки для своєї доньки – виховати її «хорошою дівчинкою». 

Я не кажу зараз – порядною, розумною або відповідальною. Я кажу – хорошою. «Прагнення бути хорошою» – це звичка орієнтуватися на чужі оцінки, боязнь образити будь-яку наволоч, прагнення розглядати краще в кожній нікчемі. Бути гарною – читай, зручною – це важкий тягар, від якого багато хто не може позбутися все життя.

Хороших дівчаток дуже люблять дорослі. Вихователі в дитячому садку, батьки, вчителі початкових класів. Скажеш хорошій дівчинці доїдати до кінця суп або кашу – вона доїдає, давлячись, аби не засмутити дорослих. А потім, у дорослому житті, жінки не розуміють, звідки у них зайва вага і звичка їсти більше, ніж потрібно тілу. Та не чує вона своє тіло, не привчена. Привчена заглядати в очі виховательці: я сита, чи ще ні?

Loading...

Хороша дівчинка не грубить дорослим. Не говорить з ними грубо, і навіть на рівних не говорить: тільки посміхається, підтакує, слухається. А коли в 14-15 років до неї з хтивою посмішкою починає притискатися дорослий дядько, дівчинка навіть не може відповісти – не має досвіду. Так і терпить в жаху, і багато ще буде терпіти там, де треба твердо і голосно сказати: прибери руки швидко!

Хороша дівчинка вчиться на найвищі оцінки. Низька оцінка для неї – трагедія. За роки навчання вона так звикає орієнтуватися на оцінки інших, що і далі за звичкою живе в нервовому очікуванні: як мене оцінюють? Що про мене говорять? Чи всі вважають мене хорошою? Дівчинка хоче отримувати від світу оцінки, як в школі. Але дорослий світ влаштований інакше, він скупий на похвалу і щедрий на стусани. Дівчинка страждає і п’є заспокійливі, якщо не щось міцніше.

Хороша дівчинка намагається бути зручною для навколишніх, найзручнішою, зручнішою, ніж розношені домашні капці. Догоджає, піклується, жертвує собою. Ось тільки жертви ці часто не тільки не цінують, а й вважають ознакою слабкості. І користуються ними, не соромлячись, що вже тут говорити. Скільки хороших, порядних дівчаток, вихованих в ідеалах жертовності, отримують в чоловіки нероб, дармоїдів і альфонсів. А ті, не соромлячись, їдуть на дружинах, та ще й батогом поганяють.

Хороша дівчинка привчена терпіти. Не відволікати дорослих від їх важливих справ своїми дріб’язковими проблемами. Слухняно чекати, коли на неї звернуть увагу. Вона так звикає терпіти, що це стає її другою натурою, способом життя – знаходити страждання навіть там, де його немає. Навіть диван собі новий купити дівчинка не може роками, просто не помічає того, як ниє у неї спина і шия від незручного спального місця. Просто звикла до страждань, як до необхідності.

Мати хороших дітей – дуже зручно для дорослих. Хороші діти, як квіти в горщиках, розставлені по підвіконнях, радують око. Але для життя бути «хорошим», на жаль, дуже погано. Від «хорошості» потім доводиться довго і з зусиллями позбавлятися. Так що краще нехай вже вони не будуть зручними. Зате будуть сміливими, такими, які вміють за себе постояти, знають свої бажання, потреби та кордони. Нехай звикають оцінювати себе самі, а не заглядати в очі вчителям. Нехай, якщо потрібно, грублять і дають здачі. Хай не будуть хорошими. Нехай будуть щасливими …

Чи згодні ви з думкою автора?

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...