Як живе жінка, яка 3 роки тому не послухала лікарів і народила п’ятьох дітей

Подію, що відбулася в Одеському обласному перинатальному центрі 24 червня 2016 року, назвали медичною сенсацією. 

37-річна Оксана Кобелецька народила п’ятьох дітей. І це не результат ЕКО. До цього моменту вона була інженером-аналітиком і перебувала у відпустці по догляду за 3-річною дочкою Алісою. Інтерес до мами цих немовлят був настільки високий, що вона вирішила завести сторінку в інстаграмі, де чесно розповідає про себе, ділиться досвідом і, звичайно ж, публікує фотографії малюків.

“Отож” зачитався блогом мами 6 дітей, яка, за її власними словами, звикла, що на вулиці всі дивляться на сім’ю «як на цирк або парад».

Loading...

Пам’ятне УЗД розділило життя на до і після

Все було як у всіх: голий живіт, гель і датчик. Але коли лікар почала дивитися на екран, у неї сильно змінилося обличчя, і я не на жарт злякалася. Пам’ятаю, як вона почала вголос рахувати кількість плодів і примовляла, що за таке мені повинні подарувати будинок біля моря. Я не могла усвідомити, що це відбувається зі мною. Ми прийняли тверде рішення виношувати.

Лікарі відразу сказали, що якщо вони будуть вагою понад 900 г, то реально буде їх виходити. Чітких прогнозів ніхто не давав, тільки хапалися за голову, скільки потрібно обладнання: дитяча реанімація в міському пологовому будинку чомусь не розрахована на стільки дітей одночасно.

Народження

На 31-му тижні довелося робити екстрений кесарів розтин. Завдяки трьом лікарям діти з’явилися буквально за пару хвилин: Денис з вагою 1 810 г, Дарина – 1 190 г, Влад – 1 750 г, Саша – 1 250 г і Давид  – 1 450 г. Зараз пам’ятаю, що було швидко і страшно. Хотіла, щоб все пройшло добре. Було організовано 5 реанімаційних бригад, навіть привезли обладнання з інших лікарень. Я як слід не могла нічого розглянути: дітей моментально винесли.

Через те, що випадок унікальний, він був помічений міською владою: ми отримали 5-кімнатну квартиру. При народженні мер заснував грошовий фонд для нашої сім’ї, і ми його потихеньку освоюємо.

Після пологів

Годували дітей по 8 разів на добу, кожні 3 години, відхилення від графіка навіть на 10-15 хвилин тягнуло за собою колективні істерики і те, що потім нічого не встигали. Начебто тільки погодували, а вже до наступного годування пора готуватися. Моя мама і чоловік тоді дуже рятували. Діти були приречені на режим з перших днів. Починаючи з лікарні, де загальний режим для всіх, і потім я просто намагалася не збивати його. Щось зміниться, тільки коли всі п’ятеро будуть до цього готові.

До 6 місяців у них було 6-разове харчування, чітке денне гуляння і нічний сон, коли сплять всі разом. А вдень ​​ми їх не заколисували, якщо дитина хоче не спати, то нехай грається, а якщо хоче спати й ніхто не заважає, то спить. Після купання, орієнтовно годин в 9, вони їдять, через пів години після їди засинають.

Розлучення

Через півроку після народження чоловік буквально за добу зібрав і вивіз свої речі з квартири та навіть з дому на дачі, більше не переступивши нашого порога. До цього накопичилося стільки нюансів, що я збиралася подавати на розлучення в кінці 2015 року. Сьогодні, озираючись назад, скажу точно: народилася б одна дитина – ми б все одно розлучилися.

Підтримка

Мама стала моїм буфером, вона захищала від проблем, стресів і змушувала вірити, що все вийде. Вона розповідала друзям, знайомим про нашу ситуацію, і наша квартира почала перетворюватися в штаб, куди зносили дитячі речі й де збиралася інформація, до кого можна звернутися за допомогою.

Мені дуже соромно, але я плутаю дітей

Коли я дізналася, що виношую цілих дві пари однояйцевих близнюків, то думка про те, чи не буду я їх плутати та чи не стануть вони цим маніпулювати, трохи подорослішавши, не давала мені спокою. Коли вони народилися, я начебто видихнула, бо відмінності, нехай невеликі, у них все ж є. Форма голови, обриси щік, ріст волосся – всякі такі прикмети я старанно вишукувала.

Але досі на віддалі та мимохідь, буває, плутаю дітей і називаю не своїми іменами. Перший час ми навіть їм кольорові мотузочки чіпляли. Дівчаток розрізняти дуже складно, тому у Даші досі червона ниточка на ручці. Старша дочка Аліса спочатку начебто не плутала, поки її не запитали. Вона зізналася, що називає їх, як їй зручно. Конфузи бувають навіть між самими малюками: недавно Саша показувала на Дениса і стверджувала, що це Влад, а Денис там! Може, навмисне?

Як з ними пересуватися

Коляска для п’ятьох існує, але я її не розглядала: сидіння в ній йдуть одне за одним. По-перше, така конструкція у двері й ліфти багатоквартирних будинків не влізе. По-друге, вага її, повірте, немаленька, будь-яка ямка на дорозі стає проблемою. По-третє, якщо ви захочете поїхати на машині, то в ній знадобиться вантажний відсік. По-четверте, у ній немає спинки, що відкидається. Тобто якщо ви хочете, щоб діти там поспали, то у вас нічого не вийде. Та і якщо температура повітря в вашому регіоні буває нижча +10 ° C, то дитині також буде там некомфортно.

Як зібратися на прогулянку

Розкласти коляски, одягнутися самим, одягнути п’ятьох дітей: світшоти, шоломи, шапки, комбінезони, термочеревички, коляски, ремені. Аліса майже сама одягається: а-а-а, вона не хоче рожеві колготи, куди поклали білі? Давайте, розчешемося! Ні, не хочете? Ну нехай, під шапкою не видно. Взяли пиття, смочок, печиво? Потім дочекатися, завантажитися в ліфт – ми навчилися туди поміщатися всі, щоб не їхати двічі. Потім зануритися в машину: ремені, інші ремені, пристебнути всіх, склали та закинули коляски. Поїхали! Ну ось на всі ці дії 20 хвилин. Тобто 2,5 хвилини на людину, майже армійський результат. Правда, щоб його досягти, потрібно заздалегідь підготувати речі, домовитися, хто за що відповідає. А коли це двічі в день, то, я вам скажу, це трохи виснажує і всякі фітнес-вправи відпочивають.

Про миття

Колись вважала: хто миється рідше, ніж кожен день, той «село» і бруднуля. А «місто» взагалі мінімум двічі в день миється. А якщо літо, то необмежено. Адже прийшов з вулиці, жарко – в душ, з моря – в душ, просто спітнів – в душ. З появою малюків я стала простіше ставитися до всього: не брудні, ну й добре. Правда, купання перед сном стало просто традицією для укладання. А влітку на дачі без обливання, плескання і душу після моря теж не обійтися. Улюблена гра – стрілянина з водних пістолетів.

Сон

Я дотримувалася певного обряду укладання: одні й ті ж заспокійливі маніпуляції кожен день перед сном. У нас це завжди в один і той же час, мінімум за годину ніяких гучних ігор:

  • ванна з теплою водою;
  • переодягання;
  • пляшечка з сумішшю;
  • ліжечко – у кожного своє звичне, зі своїм улюбленим пледом, але без іграшок;
  • є ще (для немовлят) пипка, якщо складно заснути.

Няня

Наявність няні я для себе вважала одним з пунктів виживання – як необхідність їсти, спати та залишатися живою й осудною. Грошей у мене на неї не було, але знайшлися добрі люди, які допомогли. Головною помилкою було не обговорювати відразу всі деталі та кордони, вважаючи, що це само собою зрозуміло. Але те, що норма для мене, не обов’язково норма для іншого. І часто я соромилася і не говорила, що мені не подобається, поки це не виливалося в проблему. Але сьогодні я знаю: Мері Поппінс існує. Вона з’явилася як відповідь на благання, відразу влилася, впоралася як ніхто, здавалося б, граючись. Її життєвій мудрості, спокою я часто дивувалася. Наскільки малеча її слухається, просто фантастика: допомогла, навчила багато чому не тільки малюків, а й нас з бабусею.

Як харчуються

Сніданок о 8 ранку: каша, яка все одно не завжди з’їдається, натомість вони вимагають хліб або печиво. Потім в 12 обід. Суп, лаваші або макарони з котлетою чергуємо, через те, що після декількох днів вони починають відмовлятися від їжі. Після сну перекус, потім о 19:00 вечеря, що складається з тих же каш або макаронів: не їдять більше нічого. Єдине, що вони будуть їсти завжди й в будь-якій кількості, – полуницю і банани!

Діти люблять цвітну капусту і варену моркву. Фантастика?

Дивлюся на своїх дітей, що наввипередки тягають з тарілки цвітну капусту, і сама собі не вірю! Почала пригадувати, як докотилися до такого життя.

  • Прикорм починали з кабачка. Коли в кабачок почали додавати капусту, діти краще їли: мабуть, на тлі прісного кабачка і кабачок і капуста разом мали смак! Морква і гарбуз стали святом.
  • Досі цукерки, мед, шоколад заборонені. Тобто не тільки малюкам не даємо, але і самі намагаємося при них не їсти, щоб не було спокуси.
  • Дозволені солодощі: фрукти, печиво, по великих святах натуральний мармелад, пастила, пряники.

Як подорожувати

Знаєте, кому я найбільше заздрю? Тим, хто «з маленькою дитиною вже 10 країн об’їхали»!
Ось як це зробити відразу з 5 дітьми, я не уявляю. Хіба що кожному по няньці, ну і грошей вагон, щоб за це платити. До 3 років ми можемо похвалитися кількома крапками на карті Одеської області, але і ними я пишаюся. Кожен раз, коли я починаю щось планувати з дітьми, то я як мантру в голові тримаю: «Аби нічого не сталося, аби все вийшло».

Як зрозуміти за криком, чого хоче дитина

На курсах в пологовому будинку, куди я ходила перед тим, як народити Алісу, нам обіцяли, що через 3 дні після народження малюка ми будемо розрізняти види плачу типу «їсти», «болить», «спати хочу» і «капризую». Я тоді не повірила і виявилася права. Я і через місяць їх не розрізняла.
З малюками за відтінками крику розумію, кому дійсно страшно або боляче, а хто за компанію вирішив покричати. Навіть незабаром зрозуміла, що голоси у них різні, і почала за голосами їх розрізняти.

Багато молодих мамів кажуть: «Швидше б виріс, хоч сам скаже, що треба». Я вас розчарую. З віком, якщо не навчитися самим розуміти дитину, з пояснень зрозуміліше не особливо стає. Виняток – це травма або хвороба.

Якщо один малюк кричить, то інші теж?

Багато хто думає, що близнюки все роблять синхронно. Але це не так. Наприклад, коли були зовсім крихітками, якщо лежали у різних ліжках, то крики братів і сестер в сусідньому ліжку не заважали абсолютно. Так само і під час неспання: близнюки просто так не кричать попарно. Тільки з ряду об’єктивних причин: якщо за компанію захотілося на ручки або ось ту крихку штуковину, або підтримати обурення, що так довго їжу несуть.

Якщо щось пообіцяв дитині, то потрібно виконувати обов’язково – або краще мовчи

Сказав: «Цю ляльку викину, якщо не прибереш іграшки»? Викидай, а не ховай, щоб потім віддати. Або пообіцяв подарунок за те, що пішов без істерики до лікаря? Тримай слово як хочеш. Тому намагаюся завжди реальні обіцянки давати.

Поради щодо розвитку дітей

  • Велика моторика. ЛФК, спортивна стінка, бігати, стрибати, ганяти на самокаті, велосипеді, підтягуватися.
  • Жувати ціле м’ясо! Так, це теж прописують лікарі. І стоматолог – для поліпшення прикусу, і логопед, через те, що в цей час працюють всі м’язи рота. Звичайно, дитина, що звикла до тюфтельки, котлетки й паштету, не хоче несмачне м’ясо. Порада для тих, чиї діти не хочуть жувати м’ясо: давайте щось жорстке, але солодке, наприклад курагу, інжир. Ще можна давати сиру моркву і яблуко. Але обов’язково цілком, а не нарізані шматочками, щоб відкушували всією щелепою.
  • Надувати мильні бульбашки або кульки, або дмухати в дудку, або на пір’їнку – теж поради від стоматолога, пульмонолога, логопеда, психолога. З дудкою все складно, через те, що наша бабуся витримує концерт оркестру з декількох інструментів недовго.

Правила, які полегшують життя мамам

  • Не морочитися зайвим пранням, прибиранням і іншим. Я б точно загнулася, якби, коли була на грудному вигодовуванні, харчувалася тільки запеченими яблуками, голими вуглеводами, все прасувала і мила по 3 рази на день. Тому їла майже все і робила тільки необхідне, на мою думку.
  • Не поспішати з введенням прикорму, озираючись на загальноприйняті норми, а слухати насамперед себе. Всі норми мають свій діапазон, і головне – це готовність самих дітей. Ми почали тільки після 7 місяців – поступово, з овочів, і це дозволило відразу сформувати правильні харчові звички.
  • Не давати пробувати цукерки, сосиски, соки. Малюки досі цього всього не знають, не пробували, тому і не давати їм не складно.
  • Якщо діти не знають, що таке планшети, мультики, телефони, їх набагато простіше виключити й не мати істерики з приводу випрошування.

Як навчити їсти самостійно

Малюк може їсти самостійно з 8 місяців, головне – не упустити момент, коли він забирає ложку. Коли я була одна з трьома в лікарні, то для своєї зручності не розкладала їжу по різних тарілках, а годувала з однієї миски, але різними ложками. Беру я одну ложку, а решта почали вихоплювати інші та цілеспрямовано орудувати в мисці. Головне – тримати себе в руках, коли діти й все навколо покривається рівномірним шаром каші.

Бути мамою п’ятьох дітей – це …

  • В голові все множити на 5.
  • Вважати подвійну коляску легкою і витонченою.
  • Звикнути, що на вас дивляться як на цирк або парад на вулиці.
  • Дуже заздрити в дитячій поліклініці людям, які прийшли на прийом з однією дитиною: мама, тато, бабуся, дідусь і кума. І ще всі при справі.
  • Професійно падати на підлогу, якщо один попросився на руки. Все одно інші через секунду зроблять те ж і взяти всіх вийде тільки в такому положенні.
  • Від питання «Як ви справляєтеся?» починає страшно свербіти мозоль на язику.
  • А від питання «Самі або ЕКО?» починається неконтрольований сміх і сіпається око.
  • Периферійний зір розвинений краще від основного, через те, що виникла звичка контролювати 5 рухомих об’єктів.
  • Постійно накручувати себе, що недодали уваги дітям. Потім дивишся, як вони спілкуються між собою, і тебе відпускає.
  • Якщо вночі на твоєму ліжку всього пара «зірочок», то, вважай, пощастило.
  • Закуповуватися мішками та коробками, а повертаючись додому всього з однією торбою з магазину, відчувати себе, як після легкої прогулянки.
  • Бути на все 200% впевненою, що життя ніколи вже не буде нудним.

Про що думала, навіщо народжувала, якщо з чоловіком не все добре було і коштів не було?

Думала, що це 5 сердечок, які вже б’ються в мені одночасно. Знала: як не важко буде, буду тягти хрест, який мені для чогось дано. Я стала публічною, щоб всі ті, хто повірив в нас і допоміг, бачили, що все не дарма. Що все добре, ми ростемо, розвиваємося, радіємо життю і вдячні, що у нас є це життя. Як то кажуть, кому дано багато, з того і спитають більше.

Ми бажаємо здоров’я і добробуту Оксані Кобелецькій її сім’ї.

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...