Як бути з тими, хто заподіяв вам біль

“Стратити не можна помилувати”

Мені пригадується один старий дитячий мультфільм, де від того, в якому місці хлопчик повинен був поставити кому, залежала і його власна доля. Ціна помилки була велика. Так само відбувається і в житті дорослих людей.

Ми часто робимо помилки, але не орфографічні, а життєві. З цих помилок складаються наші життєві уроки й наш досвід. Але вибір завжди за нами, – де поставити ту саму кому, яка зможе змінити все в нашому житті.

Loading...

Особливе місце в проходженні наших життєвих уроків займають ті, хто зробив нам боляче. Один зі шляхів, за яким розвивається людство – це шлях руйнування або шлях через біль. І ті, хто робить нам боляче, роблять це для чогось.

На жаль, цей біль може бути настільки сильним, що розум відключається і нами керують тільки емоції. Так як же бути з тими, хто зробив нам боляче?

У нас є 4 варіанти, які або продовжують руйнувати нас і наше життя, або допомагають зцілитися і з отриманим досвідом піти в нове і здорове життя.

1. Відплатити тим же

Перше і природне бажання, яке виникає у нас – це відплатити своєму кривдникові тим же, бажання зробити йому боляче. Але, все залежить від того, хто цей кривдник: хтось чужий або близька людина.

Чужій людині завжди хочеться відповісти. Питання тільки в тому, на чиєму боці сила. Якщо сила на боці іншого і ви проти нього безсилі, то все одно вам в голову закрадається план, як це зробити, як помститися або ж ви просто упокорюєтеся. Якщо ви рівні за силою, то ви йому можете просто дати здачі або відповісти тим же, і ви, так би мовити, будете квити.

Зовсім інша справа, якщо це близька вам людина: ваш партнер, або хтось із ваших батьків, а, може, і друзів. Стосунки між близькими людьми дуже часто будуються на принципі балансу «давати-брати». І в даному випадку, для того, щоб ви були в балансі з кривдником, ви теж може зробити йому щось погане, але меншою мірою, ніж він зробив вам. Дисбаланс породжує почуття обов’язку і зав’язує кармічні вузли.

2. Носити біль в собі

Ви можете продовжувати носити цей біль в собі, тримати в собі всі свої образи й претензії. Ви можете їх висловлювати комусь або в тихому діалозі собі. Це самокатування, природне проживання болю.

І найчастіше ми саме так і робимо, ми не можемо відпустити цей біль і цю людину, носимо цей біль у своїй душі, продовжуємо ображатися і висловлювати претензії. Ніяк не можемо пробачити. А навіщо? Адже кривдник не зрозумів, що він нам зробив, якого болю завдав. Та й прощення він або не просив, або якщо і просив, то формально, без особливого усвідомлення всієї сили свого вчинку. А як нам хочеться почути його щире розкаяння, почути, що він був неправий. Але ми у відповідь не чуємо нічого і продовжуємо себе з’їдати.

Ми не відпускаємо його і прив’язуємо до нього себе. Ми не вільні, так, власне кажучи, і не прагнемо до свободи від нього. Ми тримаємо його і тримаємо себе. Нам важливий ця зв’язок і ми його утримуємо самі, утримуємо через образи та претензії.

Біль дуже часто руйнує організм, страждають наші нирки й серце. Організм знаходиться в стані постійного стресу, втрачається апетит, вага, йдуть життєві сили. Ми повільно і поступово руйнуємо свій організм і це може привести до важких захворювань.

3. Пробачити та відпустити

Пробачити – це, мабуть, найбільш складний і найблагородніший наш вчинок, який ми можемо собі дозволити. Пробачити від щирого серця, не формально, не на словах, а так, щоб на душі стало легко і вільно. Відпустити кривдника і себе, відпустити свій біль, свої претензії та образи.

Стати вільним. Тому прощення потрібно в першу чергу не вашому кривдникові, а вам самим. На це потрібна мужність. Але ресурс у нас є. Важливо ним скористатися для того, щоб почати нове життя. Життя без старих зв’язків, життя без старого болю. Життя, яке можна відбудувати самому заново, і таке життя, якого хочеться, з огляду на отриманий досвід.

4. Подякувати

Подяка – це вищий ступінь усвідомленості. Подякувати тому, хто зробив нам боляче, за життєвий досвід, який завдяки йому ми отримали. Нехай це важкий досвід, але він наш. І ми сміливо можемо йти далі, за новим досвідом, не несучи на собі тягар минулого. Ми – вільні, і ми вдячні життю за те, що воно у нас є і за всі ті нові можливості, які відкриваються перед нами.

Якому з 4-х варіантів віддати перевагу – вибір завжди за вами. Від того, що ви вибираєте, буде залежати й ваше подальше життя. Ті, хто зробив вам боляче, виконували відведену їм функцію і чомусь вони виконали її саме для вас.

Ви можете розібратися в причинах, чому це сталося, зрозуміти, пробачити, відпустити та пройти цей життєвий урок.

Ви можете також продовжувати йти цим замкнутим колом і притягувати до себе і далі людей, які будуть вам завдавати болю.

Я прекрасно розумію, що перебуваючи в стані живого болю, складно робити позитивний вибір і потрібен час, щоб біль вщух, а рана затяглася. Однак, пам’ятайте, що ви можете йти або шляхом руйнування або шляхом творення. Вибір за вами!

Всіх вам благ! Думайте! Робіть! Здобувайте!

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...