10 фраз, які допоможуть вам достукатися до дитини, якщо вона сильно засмучена

Емоції дитини застають вас зненацька?

Дитина бурхливо реагує на будь-яку дрібницю? Ваша відмова, падіння зі стільця або збирання тата на роботу – привід для істерики та сліз? – цікавиться автор блогу Nurture And Thrive Blog.

Тоді вам слід вивчити фрази, які допоможуть швидко заспокоїти дитину. Вони стануть в пригоді вам в будь-якій ситуації, особливо коли ви самі сильно втомилися, відчуваєте стрес або чимось засмучені.

Loading...

«Коли маленьких людей переповнюють великі емоції, робота батьків – ділитися своїм спокоєм, а не ставати частиною цього хаосу».

Завдання батьків – приймати емоції дитини та вчити її, як з ними справлятися. Ваші слова або зламають дитину, або додадуть їй впевненості.

Ось які фрази допоможуть вам впоратися з дитячою істерикою:

1. “Те, що ти засмучений, – це нормально, потрібно випускати емоції назовні”.

Перше: розкажіть дитині, що виражати емоції – це добре. Їх потрібно переживати. Емоції самі по собі не шкодять людині. Нехай дитина визнає, що злиться, і назве емоцію, яку відчуває.

Ще приклади: “Добре, що ти випустив гнів назовні. Ти виглядаєш сумним. Сумувати – це нормально. Прощатися завжди сумно”.

2. “Я чую тебе, я тут – з тобою, я буду поруч”.

Найкраще, що ви можете зробити для дитини, – залишитися поруч, коли вона злиться, плаче або сумує. Вона повинна пережити відчуття втрати або розчарування. А вам необхідно допомогти їй в цьому.

Будьте з нею, розділіть її смуток або радість. Просто будьте поруч.

Ще варіанти: “Ти засмучений (а), нумо посидьмо тут кілька хвилин. Я з тобою, я буду поруч, плакати (сумувати, нудьгувати й т.д.) – це нормально. Я не залишу тебе”.

3. “Те, що ти відчуваєш, – це нормально. Недобре, коли ти …”

Іноді необхідно чітко позначити дію, яку ви вважаєте неприпустимою, наприклад, коли дитина починає битися, кусатися, гойдатися по підлозі й т.д. Відчувати злість – нормально.

Потрібно обмежувати дитину в тому, як вона висловлює свою злість.

Ще варіанти: “У тебе вигляд, ніби ти дуже злий. Сердитися – це нормально. Недобре, коли ти кричиш або кусаєшся. Я не дозволю тобі битися (кричати, кататися по підлозі й т.д.)”.

Я допоможу тобі приборкати гнів, нумо відійдімо убік. Злитися – це нормально, а ось бити мене – не добре.

У моменти, коли дитина злиться, зробіть перерву, дайте їй час, щоб вона змогла перевести подих, відпустити емоції.

4. “Те, що ти відчуваєш зараз, пройде. Зовсім скоро тобі полегшає”.

У момент істерики дитина здається, ніби весь світ проти нього, що життя закінчене. Під тиском емоцій вона може подумати, що більше ніколи їй не буде добре.

Скільки разів ви чули від своєї дитини: “Це найгірший день у моєму житті!” Дивно, але через десять хвилин вона повертається до своїх ігор і забуває про вселенський смуток, як ніби його ніколи й не було.

Пам’ять у дітей дійсно коротка. Емоції дитини випаровуються, як тільки переключити її увагу на що-небудь інше. Нагадуйте їй і собі, що гнів, образа, злість пройдуть, і все повернеться на свої місця.

5. “Нумо зробімо глибокий вдих, відпочинемо, сядемо, зробимо паузу …”

Дитині важко впоратися з емоціями. Для цього потрібен час. Дайте дитині пережити ту чи іншу емоцію, побути з нею наодинці. Нехай вона подихає свіжим повітрям або вмиється.

Обійміть дитину і мовчки посидьте з нею. Через кілька хвилин запитайте, як вона себе почуває. Допоможіть їй описати пережиті емоції, назвіть їх вголос, дайте дитині виговоритися – нехай розповість про свої відчуття.

Використовуйте такі слова: “Коли я засмучуюся, то не можу віддихатися, ридаю, захлинаючись, тому намагаюся дихати повільно. Мене це бентежить. Через кілька хвилин я заспокоююся і відчуваю, що все налагоджується”.

6. “Ти хороший і добрий”.

Гніватися – це нормально. Сердитися, засмучуватися – це теж нормально. Поводитися при цьому погано – недобре. Але погане поводження не робить дитину поганою.

Вона ще не знає, як впоратися з гнівом, тому часто робить те, що не подобається навколишнім. Після спалаху люті говоріть дитині, що вона вчинила погано, але це не робить її поганою людиною.

Нехай дитина знає: емоції ніяк не впливають на те, ким є люди насправді.

Використовуйте такі слова: “Ти злився. Ти не хотів ображати брата. У гніві ми можемо наговорити багато гидот. Ти добрий хлопчик. Як думаєш, що потрібно зробити, щоб брат тебе простив?”

7. “Я завжди поруч, якщо потрібна тобі”.

Іноді діти впадають в істерику, щоб привернути увагу батьків. Це означає, що потрібно поговорити з ними, погратися або розважити. Але не в той момент, коли нащадок в істериці. Нехай спочатку заспокоїться.

Дитина відмовляється від обіймів, відштовхує вас і починає плакати ще сильніше? Всі методи, які раніше допомагали, в цей раз зазнають краху?

Значить, дитина перевіряє вас. Прояв турботи в такий момент може лише загострити ситуацію. Дайте дитині випустити пару.

Використовуйте такі слова: “Я бачу, ти дійсно засмучений. Турбуватися – це нормально. Схоже, ти мене не чуєш. Я тут, якщо знадоблюся тобі. Я поруч. Спочатку заспокойся – як я тебе вчила”.

Нехай дитина трохи отямиться, дайте їй кілька хвилин, не турбуйте її, не вмовляйте, не погрожуйте. Вона, напевно, сама прийде і зажадає ласки й тепла. Це нормально.

8. “Давай все переграємо!”

Уявіть таку ситуацію: ви запланували весело провести час. Ви та ваша сім’я схвильовані! Раптом якась дрібниця змінює все: чоловік засмучується, дитина плаче і б’ється в істериці.

Ваші слова: “Це не те, що ми планували! Брат не хотів тебе вдарити, він зробив це випадково. Собака ненароком зачепив твій рукав. Давайте все переграємо! Нумо почнімо все спочатку! Цього разу потрібно постаратися!”

Іноді потрібно перемотати ситуацію назад і дати шанс кожному зіграти свою роль якнайкраще. Дайте членам сім’ї цей шанс! Нехай все, що було до цього, залишиться в минулому.

Але так не можна чинити, якщо стався дійсно серйозний випадок. Вашу пропозицію все переграти можуть сприйняти як спробу піти від проблеми.

9. “Чому тебе навчила ця ситуація? Який урок ти отримав?”

Важливо вчити дітей, що з будь-якої ситуації можна винести урок. Почуття болю, розчарування, гніву мають потужний виховний потенціал.

Проблеми, які на перший погляд важко вирішити, відкривають перед нами нові можливості. Саме помилки роблять нас мудрішими.

Такий підхід до проблем допомагає у стосунках, в дружбі, у вирішенні складних ситуацій. Він актуальний, коли ми сумуємо або сумніваємося в собі.

Запитайте у дитини: “Чому ти розгнівалася? Як ти себе відчував в цей момент? Може, варто було по-іншому відреагувати на ситуацію? Може, спробуєш ще раз, але на цей раз не кидай справу на півдорозі?”

Емоції не випадкові! Кожна з них чогось нас вчить: любити, радіти життю, знаходити компроміси й т.д.

10. “Запам’ятай свої почуття і постарайся так більше не робити”.

Ви поговорили з дитиною, заспокоїли її, пояснили, що вона відчувала і як це відбилося на ній і на інших, навчили дитину висловлювати свої емоції. Тепер переконайтеся, що вона засвоїла пройдені уроки.

“Постарайся так більше не робити” – ця проста фраза дає зрозуміти нащадку: вона може виправитися, у неї є вибір – як реагувати, як чинити, що говорити.

Дитина усвідомлює: сьогодні вона гнівається, але іншого разу вона може впоратися краще. Ця думка приносить полегшення, викликає бажання спробувати іншу лінію поведінки.

Наступного разу, коли дитина зможе впоратися з емоціями, вона обов’язково вигукне: «Я пам’ятаю, мамо! Я зробив так, як ти просила! »Якщо так і трапиться, знайте: ви все зробили правильно.

Як ви справляєтеся з істериками дітей?

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...