14 заповідей від психолога для тих, хто хоч раз стикався з насильством в сім’ї

Масштаби домашнього насильства в країнах пострадянського простору жахають. 

І це з урахуванням того, що надворі XXI століття. Це спонукало психолога Анастасію Рубцову написати ряд порад для своєї дочки, які непогано було б взяти до уваги кожній матері. Та, втім, і будь-якій жінці.

Редакція “Отож” підписується під кожним пунктом тексту і просить прочитати його вкрай уважно.

Loading...

Коли-небудь моя дочка зробить крок зі стосунків з нами, батьками, в стосунки з кимось іншим. Може, вирішить вийти заміж і народити п’ятьох дітей. Або взагалі не захоче ніяких дітей. Або заведе подружку. Хто знає. Але головне, що там, в цих стосунках, її безпека вже не буде залежати від мене.

І поки вона ще тут, я подумки складаю для неї звід заповідей. Шию і шию чарівну сорочку-оберіг і молюся, щоб вона захистила її, якщо мене не буде поруч.
Коли вона ще трохи підросте, я скажу їй наступне.

  • Якщо тебе вдарили – негайно збирай речі. Поводься так, ніби стався землетрус: хапай документи, дітей, з рештою розберешся пізніше. Не приймай вибачень і покаянь, не вступай в переговори. Будь-яке «прости мене» завтра обов’язково перетвориться на «ти мене довела». У це болото дуже легко впасти, і дуже важко звідти вилізти. Не сумнівайся, біжи.
  • Запам’ятай, що будь-яке «ти сама винна» і «ти мене доводиш» – брехня. Насправді це означає: «Я знаю, що можу вдарити тебе, образити, і мені за це нічого не буде, тому не бачу сенсу себе контролювати».
  • Ти завжди можеш прийти до мене. Завжди. У будь-якому стані та положенні. В сльозах і босоніж. З відчуттям моторошного провалу в житті. І я не буду звинувачувати тебе. Навіть якщо мені захочеться сказати: «Я ж попереджала», я замкнуся в туалеті і скажу ці слова перед дзеркалом, сама собі, пошепки. Тому що вони не втішають, а тільки встромляють голки в відкриту рану.

  • Якщо мене не буде – мало що, батьки смертні, – нехай у тебе будуть друзі настільки близькі, щоб у них можна було попросити допомоги. Якщо таких не буде, шукай допомогу, будь-яку, і не соромся її приймати. Скаржся, кричи, розповідай всім, хто готовий слухати. Нехай у тебе будуть свідки, тому що зло твориться в мовчанні.
  • Стосунки ніколи не починаються з побоїв. Перші ластівки виглядають як «ну ти й дурепа», «якого біса ти втручаєшся», «та що ти розумієш», «я сказав, значить, ти йдеш». Спочатку прохання перетворюється в наказ. Потім дрібні приниження стають нормою. Хамство видається за близькість. Нікому не дозволяй принижувати тебе і спеціально завдавати болю. Ніколи не думай «я розумна, зі мною такого точно не станеться». В цю пастку провалювалися жінки і розумніші від нас з тобою.
  • Твій ворог – відчуття «ну, наче здалося». Сьогодні хтось поводиться абсолютно адекватно, а завтра на нього щось “накочується” і він перетворюється в роздратованого садиста. А післязавтра визирає сонечко і все настільки в порядку, що ти полегшено видихаєш: «Здалося». Якщо таке відбувається часто, треба насторожитися. Це відчуття – головний симптом, на який можна спиратися. У стосунках з такою людиною не заходь занадто далеко, не май спільних дітей і спільного бізнесу.

  • Нехай у тебе завжди будуть власні гроші. Свої джерела заробітку. Якщо ти сидиш з дітьми, нехай у тебе буде свій рахунок, фінансова подушка про всяк випадок. Обговори це з партнером до того, як опинишся в декреті. Це дуже важливо. Коли діти маленькі, ми максимально залежимо від партнера і є гранично вразливими.
  • Не дозволяй, щоб стосунки стали єдиним, що є важливого у твоєму житті. Це небезпечна конструкція. Друзі, робота, спорт, захоплення – нехай все це обов’язково буде. Заробляй. Вчися. Якщо стосунки коли-небудь будуть розірвані – а це трапляється частіше, ніж хотілося б, – буде боляче. Але краще, коли руйнується одна вежа, а не весь замок.
  • Стеж за своїм здоров’ям, дбай про себе, щоб вистачало сил жити.
  • Ніколи не попадайся в пастку «всі так живуть». Це не правда. І я зроблю все, щоб ти бачила сім’ї, в яких немає насильства і хамства, в яких люди розмовляють одне з одним шанобливо, навіть коли дуже зляться. І сама постараюся бути для тебе не гіршим прикладом.

  • Ніколи не попадайся в пастку «таке тільки у мене, яка ж я дурна, як соромно». Це теж неправда. Невелика біда – опинитися в ситуації насильства. Біда – застрягти в ній надовго, на роки. Тобі не потрібна сім’я за всяку ціну. Не потрібна ідеальна сім’я для суперобкладинки. Тобі потрібне місце, де буде добре, де тебе зможуть підтримати й подбати про тебе. Воно може виглядати дуже по-різному (це взагалі необов’язково сім’я).
  • Люди можуть змінюватися. Більш того, вони постійно це роблять. Нас змінюють вік і досвід. Те, що в юності здається безневинним дивацтвом, з роками може виявитися психічною хворобою або просто свинством. Іноді люди поводяться дуже негарно, якщо розуміють, що інша людина від них залежить. Якщо з тобою таке відбулося, не лай себе, що «не розгледіла негідника раніше». Є багато речей, які ми не можемо розгледіти, поки вони заховані глибоко під землею. Дій, див. пункт 1.
  • Експериментуй, пробуй нове. Нові роботи, нові стрижки, нові види спорту. Нові страви, нові правила в сім’ї. Нові способи займатися сексом. Чим більше нового ти можеш впустити у своє життя, тим впевненіше відчуватимеш себе в стосунках.
  • Поділися цими правилами. Перекажи їх подругам. Не залишайся байдужою, якщо когось кривдять і над кимось знущаються на твоїх очах. Пам’ятай: іноді людям немислимо боляче і соромно просити допомоги. І все-таки вона їм потрібна. Може бути, ти будеш єдиною, хто помітить чужий біль, і тоді – ти не перейдеш повз.

А ви згодні з заповідями Анастасії Рубцевої? Вам є що додати до цього списку?

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...