РАК: Хто хворіє і чому

Одна моя добра знайома, з якою ми разом вчилися в медичному інституті, а зараз вона лікар з 25-річним стажем, проявляє великий інтерес до натуральних альтернативних методів лікування.

Вона перша, кому я посилав свої написані розділи на перевірку. Прочитавши мій попередній розділ про теорію раку, вона поставила мені питання, яке було настільки правильним і актуальним, що я вирішив трохи змінити план цієї книги та вставити поточний розділ.

Хто ж хворіє на рак?

Чому при тому, що багато людей живуть в однаково шкідливих умовах і мають однаково шкідливі звички, проте, хворіють не всі?

Loading...

Іноді ми бачимо, що хтось явно «зловживає» і при цьому не захворює, а наприклад, нещасні дітлахи, які ще не мають багатьох видимих шкідливих звичок або явного нездорового способу життя, отримують цей страшний діагноз і згоряють, як сірники, від цієї хвороби.

Чому хворіють багаті, у яких є доступ до хорошого харчування, здорових умов життя і відмінних фахівців, а бомж, який живе в жахливих умовах і харчується незрозуміло чим, швидше помре від цирозу або нещасного випадку, ніж від раку?

У минулому розділі я говорив про вплив різних зовнішніх факторів і нашого сприйняття цих факторів на «вираження» генів, їх включення і виключення.

Розуміння цієї нової концепції дало нам можливість по-новому поглянути на навколишній світ, на нас самих і на нашу взаємодію з цим світом.

Наше життя і ми не запрограмовані нашими генами. Ми самі маємо контроль над роботою цих генів, таким чином визначаючи своє здоров’я і навколишню дійсність.

Але яка ж роль тоді відводиться генам? Адже не може ж такого бути, щоб вони зовсім не грали ніякої ролі в нашому житті?

Насправді, нашим генам все ж відведена дуже важлива роль. Крім того, що вони є «кресленнями», за якими будуються всі білки нашого організму для підтримки життєдіяльності, вони роблять нас індивідуальностями, що відрізняються одна від одної.

Гени не тільки визначають колір очей, волосся, форму носа й інші фізичні риси, вони також обумовлюють індивідуальні особливості нашої фізіології: наш метаболізм, силу імунної відповіді, рівень ефективності роботи тієї чи іншої системи організму.

Наші гени, наприклад, визначають, який рівень токсинів витримає печінка, наскільки ефективно організм бореться з оксидативним стресом, наскільки ефективна система очищення організму. Гени також можуть визначати, в якій пропорції наш організм може брати енергію з різних джерел.

Саме ці індивідуальні особливості (процеси) і визначають – хто хворіє, а хто ні при однаковій експозиції до різних токсичних факторів, стресу і нестачі поживних речовин.

Наприклад, майже всім дітям, які досягли віку 1 року, роблять вакцину ММР, в якій міститься речовина тимерозал. Кілька досліджень показали, що великий вміст ртуті в цій речовині викликає аутизм у дітей. Але аутизм не вражає всіх дітей, а лише тих, у яких знижена вроджена здатність печінки деактивувати ртуть.

Схожий приклад і з іншим частим ускладненням від вакцинації, і це – аутоімунні захворювання. Патоген, що міститься у вакцині, вирощують на певних тканинах. Це можуть бути ембріони людини, ниркова тканина тварин, тваринний мієлін (речовина, що утворює оболонку нервових волокон).

У вакцині завжди присутні частинки цих тканин, у відповідь на появу яких в організмі дітей теж утворюються антитіла. Наскільки точною і рясною є «гуморальна» відповідь імунітету малюка, також залежить від його вродженої здатності.

Іноді антитіла, що утворюються у великій кількості, атакують схожі тканини організму, викликаючи аутоімунні хвороби. Так можуть бути вражені нирки, центральна і периферична нервова система, клітини слизової кишківника і т.д.

Експозиція дітей до токсинів починається ще в утробі матері.

Дослідники знайшли понад 200 різних побутових і промислових токсинів в крові тільки що народжених немовлят. Очевидно, що навіть коли різні системи органів тільки закладаються у плоду або тільки починають функціонувати, вони вже піддаються впливу токсичних речовин, що знаходяться в крові матері.

Давайте розглянемо, що ж за токсини може передавати мати своєму плоду.

Їх велика кількість, і мова не йде про очевидних шкідників: це алкоголь, тютюн і інші наркотики. Згадаю тільки кілька сильно токсичних речовин, які можуть викликати серйозні дефекти у плоду, що розвивається, і проявляються в перші місяці та роки життя.

Якщо у матері є амальгамні пломби, які на 50% складаються з ртуті, то молекули ртуті постійно потрапляють в кров і проходять плацентарний бар’єр. Ртуть – один із найсильніших нейротоксинів, і, потрапляючи в кров плоду, може привести до серйозних порушень.

Не виключено, що це (наряду з вакцинами, в яких міститься тимерозал і інші токсини типу формальдегіду) може бути причиною неухильної дитячої онкології центральної нервової системи, що зростає (гліоми, астроцитоми мозку).

Іншими сильними та дуже поширеними токсинами сьогодні є BPA (або бісфенол А) і PVC, які знаходяться в побутовому пластику – пляшках, посуді, обгортковій плівці й т.п. Будучи синтетичними гормональними речовинами, схожими на людський гормон естроген, вони порушують нормальний гормональний баланс в організмі, викликаючи безпліддя, рак і гормональні патології.

Іншими небезпечними токсинами, гормональними порушниками та канцерогенами є фталати, які містяться в дезодорантах, шампунях та інших гігієнічних і косметичних товарах.

Всі ці та сотні інших побутових і промислових токсинів здатні проходити плацентарний бар’єр і в залежності від індивідуальної толерантності органів і тканин плоду можуть заподіювати значну шкоду, яка може позначитися на здоров’ї дитини як відразу, так і через роки.

Багато дітей перенесуть дію цих токсинів безсимптомно, і лише в дорослому віці їх організм у порівнянні з іншими (за інших рівних умов) може передчасно дати збій або стане більш схильним до різних патологічних станів.

У деяких дітей може розвинутися онкологія, локалізація якої також залежить від індивідуальних особливостей їх фізіології, обумовленої їх генами.

Ця ж фізіологічна індивідуальність організму відповідальна за те, як відреагує організм дорослої людини на той чи інший шкідливий фактор.

Таким чином, однакові фактори можуть викликати у різних людей ураження різних тканин, а, значить, і різні хвороби.

Слід також сказати й про тих людей, здоров’я яких помітно не постраждає завдяки природній або придбаній здатності організму протистояти шкідливим факторам.

Офіційній медицині зручно звалювати онкологію, особливо дитячу, на генетичні порушення.

Уявіть собі, який скандал вибухнув би в суспільстві, якби вірні слуги істеблішменту – мас-медіа, раптом вирішили б написати про численні дослідження, які доводять зв’язок вищевказаних побутових токсинів, щеплень і харчових добавок в генезі раку та інших серйозних хвороб.

Це викликало б повний економічний колапс.

Харчова, хімічна, медична промисловість були б паралізовані тим, що довелося б зупинити виробництво практично всіх товарів, до того ж, вони також були б мішенню багатомільярдних судових позовів.

Слідом за ними були б “атаковані” всі, що регулюють їх дії, установи, які закривали очі на фіктивні дослідження і факти, а також більшість політиків, які брали від корпорацій дотації та дякували їм вірною службою.

Отже, ми розглянули, яким чином особливості нашої фізіології, обумовлені нашими генами, можуть визначати, наскільки постраждає людина від шкідливих факторів, а також те, що у різних людей ці фактори викликають різні хвороби й в різний час.

Існує ще один механізм, який необхідно пояснити для повного розуміння причин того, чому деякі люди можуть роками їсти «пластикову», порожню їжу типу фаст-фуду і не померти при цьому від гострого браку вітамінів і поживних речовин.

Їх не вражає цинга (дефіцит вітаміну С) або бері-бері (дефіцит вітаміну В1), і від виснаження вони не вмирають. За статистикою, менше ніж 1/3 з них отримає рак протягом свого життя (хоча багато придбають інші хронічні хвороби).

Приблизно так це пояснює німецький дослідник Лотар Хірнайсе.

Уявіть, що тіло людини – це велика ємність, яка щодня має наповнюватися енергією, приблизно як бензобак у машині. З тією лише різницею, що машину можна заправляти тільки бензином, а нам можна поповнювати енергію відразу з трьох джерел: це харчування, світ (довкілля) та наші думки.

Таким чином, якщо одне джерело зникне або значно зменшиться, то інші два можуть компенсувати його нестачу.

Це може пояснити, чому ті люди, про яких ми говорили, що живуть на шкідливому і позбавленому живильних речовин фастфуді, не завжди хворіють. Якщо вони можуть успішно використовувати інші джерела енергії, то вони будуть підтримувати свій нормальний рівень життєдіяльності.

Ось для простоти схема цих джерел:

• Енергія Харчування – 1/3

• Енергія Світу (Природи) – 1/3

• Енергія Думки – 1/3

На жаль, не всі ці джерела однаково ефективні для конкретної людини. Не кожен може генерувати стільки уявної енергії через медитацію або молитву, що може прожити на вбогому пайку.

Також не кожен може проводити на природі стільки часу та отримувати стільки необхідної від неї енергії, що може харчуватися мізерною їжею, яка в результаті термообробки втратила багато поживних речовин, і продовжувати активний спосіб життя.

І навіть найкраща дієта не буде достатня для підтримки здорового енергетичного рівня людині, у якої немає можливості підживлюватися іншими джерелами енергії.

Тільки використовуючи всі три джерела, ми досягнемо оптимального енергетичного рівня для підтримки активного, здорового способу життя, а також для одужання, якщо хвороба вже прийшла.

Комусь для підтримки здоров’я достатньо всього 40% від досяжної енергії, іншим необхідно не менше 70%.

Проте, в процесі життя ми накопичуємо багато токсинів, багато наших органів вже не функціонують на оптимальному рівні, і до старості стає все важче отримувати достатню для нормальної життєдіяльності кількість енергії.

Кожна хвороба забирає енергію.

Ракова клітина, наприклад, поглинає 60% енергії.

Також в нашому житті багато енергетичних «вампірів», таких, як негативні люди, негативні думки, погане харчування.

Ми самі повинні бути відповідальними за збереження нормального енергетичного рівня, за його поповнення та запобігання втратам.

Таким чином, ми можемо навіть дожити до старості, харчуючись погано, але як тільки ми захворіли, буде безвідповідальним дозволяти собі погано харчуватися і нехтувати іншими джерелами енергії.

До речі, тепер можна пояснити зауваження багатьох людей про те, що, мовляв, їх дідусь або бабуся курили до 90 років і не отримали рак легенів. Або що їх дядько чи тітка їли масло ложками і їли жирні сосиски все життя і дожили до глибокої старості. Тому все це не може бути таким вже шкідливим, і можна продовжувати «жити у своє задоволення».

Дійсно, хтось може палити або неправильно харчуватися 50-60 років. Але зазвичай в розмові не згадується, що ці бабусі і дідусі, тітки і дядьки робили правильно.

Бути може, вони проводили багато часу на природі й були активні, або мали сильну позитивну активність мислення, ходили до церкви та сильно молилися.

Може бути, їх індивідуальною особливістю була можливість більш повного підживлення від інших джерел.

Можливо, хворіючи, вони різко змінювали свою поведінку на період хвороби та таким чином компенсували втрачену енергію.

Вони могли дуже успішно визначати й усувати з життя причини втрати енергії.

Зрозуміло те, що ці люди могли компенсувати недостатність одного джерела енергії іншими.

Однак, коли людина хвора на рак, то ракові клітини віднімають багато енергії, і тому вести колишній руйнівний спосіб життя буде безвідповідальним. Потрібно терміново позбуватися від інших енергетичних втрат (це куріння, алкоголь, погане харчування, стрес) і підживлюватися від всіх трьох основних джерел:

  • здорове харчування,
  • активність і природа,
  • позитивні думки та медитація.

На закінчення хотілося б сказати пару слів про джерело енергії «світ» (природа). Нам необхідний певний електричний заряд для нормального функціонування. Це дає нам велику кількість вільних електронів, за допомогою яких здійснюються мільйони процесів у наших клітинах.

Медицина зазвичай всі фізіологічні процеси в організмі зводить до хімічних реакцій.

Насправді ж, фізичні процеси, що відбуваються за рахунок електричного заряду, різниці потенціалів, електромагнітних полів, хвильових коливань, відповідають за набагато більшу кількість процесів в організмі, діють швидше і набагато ефективніше від хімічних, з усім тим, медицина продовжує нас лікувати хімічними препаратами.

Уже відомо, що наші клітини можуть перетворювати світло в енергію. Існує технологія, яка називається «earthing» (заземлення (англ.)).

За допомогою «заземлення» у спортсменів набагато швидше загоюються травми. Ті, хто сплять «заземленими», відзначають помітне зменшення запальних процесів в організмі, підвищену енергію й активність.

Найпростіший спосіб заземлення – ходити босоніж по землі, лежати на ній.

Таким чином електрони потрапляють в наше тіло, створюють потрібний заряд і сприятливе фізичне середовище для оптимального функціонування організму.

Є й інші фізичні фактори, необхідні для нашого організму. Одним з них є хвильові коливання землі. Коли людина здорова і щаслива, то частота коливань організму схожа на земну.

Для оптимального здоров’я нам необхідно відчувати ці коливання землі.

Звичайно ж, вони не доступні в «асфальтованих джунглях» великого мегаполіса. Ось чому треба частіше виїжджати на природу і буквально стикатися з нею.

Автор: Борис Грінблат, глава з книги “Діагноз – рак: лікуватися чи жити? Альтернативний погляд на онкологію “

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...