20 порад від Михайла Лабковського, щоб виростити з дитини по-справжньому щасливу людину

Виховувати щасливих дітей можна, тільки будучи щасливим, впевнений відомий психолог з 30-річним стажем Михайло Лабковський. 

Він був шкільним психологом, працював з сім’ями та важкими підлітками в Єрусалимі, написав книгу, а зараз проводить індивідуальні та публічні консультації, виступає в авторських теле- і радіопередачах.

Ми в “Отож” прослухали лекції та ефіри Михайла, і його підхід до педагогіки нас зацікавив.

  • Діти, як і вся інша частина тваринного світу, виховуються по аналогії. Тобто коли ви садите навпроти себе дитину і відтворюєте знамениті рядки «Крихітка син до батька прийшов», дитина в цей момент взагалі нічого не сприймає. Ви тупо втрачаєте час. А коли ви лаєтеся з дружиною або чоловіком, з’ясовуєте стосунки з тещею, п’єте з друзями на дачі, в цей момент дитина сприймає навколишній світ.
  • Ваші вчинки, дії, спілкування, сімейна обстановка, характер формують психіку вашої дитини. І буде малюк щасливим чи ні, залежить від того, що ви зробите зі своєю головою. Будучи нещасними людьми, ви ніяк не зможете так вибудувати стосунки з нащадком, щоб він був щасливий.
  • Щоб дитина хотіла ставити цілі і їх досягати, їй потрібні батьки, які з радістю біжать на роботу, щасливо біжать з роботи додому, а відпочивають ще краще, і все у них добре. А коли вдома все сумно, то ви можете скільки завгодно ставити цілі перед дитиною – це все пусте.

  • Малюка, як і себе, треба любити просто за те, що він народився і є. А всі ці амбіції, вимоги, невдоволення – ознаки невдоволення собою, власних незадоволених амбіцій.
  • Кишенькові гроші повинні бути у малюка років з 6. Не великі, але такі, що регулярно видаються, суми, якими він розпоряджається сам. Не треба контролювати, на що він їх витрачає, і ставити суму траншів в залежність від його успішності й поведінки.
  • Коли у вас в родині народжується друга, третя, п’ята дитина, не кажіть старшим, що вони вже дорослі. Ні поведінкою, ні словами не давайте їм зрозуміти, що, мовляв, «ти вже великий». По-перше, він хоч і старший, але стосовно батьків все одно залишається маленьким, і це єдино нормальна позиція. А по-друге, всі ці розповіді про «ти тепер будеш старшим» діти сприймають як знак того, що їх вже не люблять або люблять менше.

Як вибудувати довірчі стосунки?

  • Якщо батьки в кожен момент часу знають про малюка все: з ким він говорить через телефон, у скільки обідає, коли закінчує робити уроки (і при цьому перевіряють ці уроки!), їм здається, що ситуація під контролем. А насправді, чим більше батьки контролюють малюка, тим далі ситуація від їх контролю: він зростає, схильний до чужого впливу, і хто завгодно може схилити його куди завгодно. Чому? Та тому, що у малюка немає своєї думки: його завжди контролювали.
  • З того моменту, коли він сидить за одним столом з батьками, потрібно питати, що він хоче їсти, а не наливати йому в тарілку суп, тому що «у нас так заведено». Враховувати його думку у всьому: «Ти це хочеш? Не хочеш? А що про це думаєш? А як до цього ставишся? »Дитина повинна усвідомлювати значність своєї думки  від початку.
  • Страх змушує брехати та приховувати. Адже малюк, який ніколи не боявся батьків і наслідків своєї поведінки, через те, що йому давали можливість оцінювати й вирішувати, що він сам про це думає, брехати не буде. У нього навіть досвіду такого немає. Зауважте: маленькі діти не брешуть, вони починають це робити з віком, тому що змушені, побоюючись неприємних наслідків!

Як виховувати синів матерям-одиначкам?

  • Не треба брати на себе роль батька, хоча багато жінок прагнуть таким чином компенсувати відсутність тата за рахунок нібито чоловічої жорсткості, твердості, мужності. Тоді дитина може почати боятися всіх жінок.
  • Якщо батько не спілкується з сином, поясніть, що тато його все одно любить. Не варто відгукуватися про батька негативно. Інакше у малюка буде конфлікт з собою, тому що він ототожнює себе з батьком.

Як ставитися до навчання дитини?

  • Уроки з нащадком робити не треба. Так він виросте несамостійним. Школа існує, щоб навчити дитину самостійності.
  • Ваша дитина повинна мати хоча б пару вільних годин на день. В цей час нащадок не ходить ні в які секції та гуртки, не робить уроки. Проводячи час наодинці, він навчиться бути не нудним самому собі.
  • Відмінниці всі тривожні перфекціоністки. На них, як правило, тиснуть. Вони мазохістки вже в 5-му класі. Здорова дівчинка не може бути відмінницею, як і хлопчик. За рахунок тривожності вони це з себе вимучують.
  • Таланти дитини не треба розвивати. Припустимо, подобається дівчинці танцювати. Її віддають в секцію танців. З цього часу вона починає ненавидіти танці, тому що в секції не танцюють – там розучують рухи. Якщо нащадок сам хоче, це не обговорюється, звичайно, його треба підтримати. Але якщо батьки бачать у нього здібності та намагаюся щось вичавити з цього, я проти.

Як правильно карати?

  • Деякі батьки, коли вдарять дитину, випускають пару. Стримувати себе не треба. Потім ви вибухнете все одно, але нишком будете ненавидіти дітей. Потрібно позбутися першопричини – агресії.
  • Немає ніякого фізичного покарання. Є фізичне насильство. І крапка.
  • У розмові з малюком говоріть не про те, який він поганий, а про те, що ви відчуваєте. Потрібно говорити йому не «ти поганий», а «ти погано зробив». Малюк ніби повинен залишатися осторонь, обговорюється тільки дія.
  • Зламати дитину можна в будь-якому віці, причому робиться це елементарно. А потім дивуються, чому дитина виросла безініціативною і безхребетною.
  • Потрібно чітко розділяти малюка і його вчинок. Якщо дитина напартачила, головне в цей момент – не перетворюватися на фурію, не кричати про те, що «у всіх діти як діти» і що з вашої дитини виросте нуль без палички. Без найменшої агресії підходьте до дитини. Посміхаючись, обіймайте малюка і говоріть: «Я тебе дуже люблю, але планшет ти тиждень не отримаєш». А кричати, ображати, ображатися і не розмовляти – ось цього не треба. Малюк покараний позбавленням гаджетів.

Чи згодні ви з думкою Лубківського з приводу виховання дітей? Якими принципами у вихованні дітей керуєтеся ви?

Залиште свій коментар

коментарів