Хто важливіший: чоловік або дитина? Головна помилка жінок, яка губить сім’ї кожен день.

Одна мудра японська приказка говорить, що чоловік і дружина подібні до рук і очей: коли боляче рукам – очі плачуть, а коли плачуть очі – руки витирають сльози.

Але те, що виглядає простим на папері, не завжди легко дається в реальному житті. Психологи вважають, що багато в чому розлад у родині породжують неправильні взаємні стосунки подружжя, коли чоловік і дружина на перше місце ставлять не одне одного, а дитину.

Відомий український психолог Дмитро Карпачов пояснює, чому жінка для благополуччя сім’ї зобов’язана вважати чоловіка більш важливою людиною, ніж свою дитину. І наводить на користь цього твердження вагомі аргументи.

Стосунки подружжя в сім’ї

Багато жінок впевнені, що дитина – найважливіша людина в їхньому житті. Вони вірять в цю теорію і не бажають навіть розглядати іншу точку зору. Але психологи вважають, що така позиція тільки руйнує сім’ю і створює погані умови для виховання дітей.

Так відомий психолог Дмитро Карпачов, який спеціалізується на дитячій психології та правильному вихованні дитини, наводить свої аргументи на користь того, що для чоловіка важливіша за всіх дружина, а для дружини – чоловік.

1. Благополуччя сім’ї

Благополучна сім’я формується зусиллями чоловіка і дружини. При взаємодії дружини з дитиною, формуються стосунки «мама – дитина», а при взаємодії дружини й чоловіка формуються стосунки під назвою «сім’я». І якщо чоловік відчуває себе «третім зайвим», якщо він недоотримує увагу, турботу і любов, то про яке благополуччя в родині можна говорити? Але ж тільки в благополучній родині, де щасливі в першу чергу мама і тато, дитина буде відчувати та комфорт, і впевненість, і захищеність.

2. Відмінний приклад

Щоб нащадок в майбутньому створив щасливу сім’ю, йому важливо не тільки зустріти відповідну людину, а й самому такою людиною бути. І тут важливо, в якій сім’ї він ріс, які стосунки між батьками спостерігав. А тому, якщо твої діти росли в люблячій і гармонійній сім’ї, то і внуки з великою часткою ймовірності будуть жити в такій же теплій обстановці.

3. Щаслива старість

Згодом діти виростуть і покинуть затишне, але тісне батьківське гніздечко, і це нормально. Батьки, життя яких було сконцентроване одне на одному, переживуть це розставання безболісно, ​​мовляв, діти виросли й нехай живуть своїм життям. Чоловік і дружина отримають друге дихання, почнуть жити більш яскраво і насичено.

Але якщо всі інтереси сім’ї замикаються на малюку, то після його відходу у доросле життя у батьків починаються проблеми, виникає ступор. Виявляється, що у них не залишилося спільних інтересів, немає особистого життя.

Щоб хоч якось розвіяти нудьгу, батьки починають втручатися в життя вже дорослої дитини, чим тільки псують стосунки. В результаті відчувають розчарування і звинувачують дитину в невдячності. Але хто насправді винен?

Звичайно, Дмитро Карпачов не закликає перестати піклуватися про дитину, адже любов і підтримка батьків дітям необхідна. Він лише пропонує думати про інтереси всієї родини та правильно розставляти пріоритети.

Адже перехід в статус мами не означає, що жінка перестає бути дружиною. А тому розмежовуй ролі, щоб кожен член сім’ї був щасливим. Включаючи тебе. І пам’ятай, що гармонійні стосунки в сім’ї між подружжям – запорука щасливого дитинства дитини.

А, ви згодні з думкою автора?

Залиште свій коментар

коментарів