Невтішна мати розповіла, чому здала дитину в спеціалізований інтернат

Кожен з батьків в першу чергу бажає, щоб його дитина була здоровою. 

Адже тільки з міцним здоров’ям можна розраховувати, що чадо стане розумною, самостійною, успішною людиною в майбутньому.

Однак не кожному малюкові щастить народитися здоровим. Деякі діти з’являються на світ з серйозними фізичними або розумовими вадами, прирікаючи свої сім’ї на постійну боротьбу.

Loading...

Регулярні візити до лікарів, недешеве медикаментозне лікування, забезпечення прийнятного рівня гігієни й слабка надія на чудо – все це стає для батьків особливих дітей реальністю, яка гірша від страшного сну. Адже після сну завжди можна прокинутися.

Особливі діти

«Нашому старшому, здоровому синові було 5 років, коли з’явився молодший. Дитина народилася з рідкісною генетичною аномалією – не плакав, не кричав, не реагував на зовнішні подразники та взагалі не подавав ніяких ознак розвитку. Через роки він так і не навчився вставати на ніжки або розмовляти, як інші діти », – розповідає невтішна мати.

«Старший виявився наданий сам собі, адже наші з чоловіком сили й увага витрачалися на догляд за молодшим. Але все було даремно. Через 6 років я овдовіла, а ще через рік зважилася на цей крок – віддати молодшого в притулок. І зовсім не пошкодувала ».

«Він продовжує дихати, але так і не почав жити. Він не усвідомлює себе, не знає, хто я, не розуміє, що у нього є старший братик. Він забирає 200% мого часу, і більше нічого. Тепер, коли він покидає наш будинок, я відчуваю тільки полегшення і провину, через те, що без нього нам буде краще ».

Своїми переживаннями жінка поділилася в соціальних мережах, адже тримати все в собі стільки років було непросто. Думки розділилися. Хтось вважав, що жінка зробила єдино правильний вибір, адже, незважаючи ні на що, їй потрібно продовжувати жити та виховувати здорову дитину. А хтось вважав такі дії жінки зрадою стосовно дитини.

Складно сказати, що жінка зробила неправильно. Та й хто має право її засуджувати? Хіба вона винна, що народила особливу дитину. Які у неї могли бути варіанти? Продовжувати так само мучитися до кінця своїх днів, роблячи нестерпним життя ще й старшого сина?

Прийнявши рішення, ця нещасна жінка спробувала почати жити заново. Залишається сподіватися, що у неї вистачить сил позбутися відчуття провини, пробачити собі і рухатися далі. Адже вона завжди зможе відвідувати хвору дитину в інтернаті. Хіба це не краще, ніж поступово зненавидіти її вдома?

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...