6 моделей поведінки з синдромом «ЯЖЕМАТИ»

Всі батьки люблять своїх дітей, і це цілком природно. 

Але є окремі дорослі, які вважають, що батьківство дає їм негласні права і пільги й робить кращими та мудрішими від навколишніх. Це вони з радістю діляться безцінним досвідом, коли ніхто не просить, віднімають у колег час довгими розповідями про дитину посеред робочого дня і вимагають пропустити їх без черги в супермаркеті. Саме завдяки їм з’явився глузливий термін «яжмати», який об’єднує в собі всі гірші моделі поведінки батьків.

Ми в “Отож” вважаємо, що фанатизм поганий в будь-якій справі, навіть такій похвальній, як прихильність до сім’ї. Ми зібрали абсурдні прояви батьківської любові й знайшли дослідження, які доводять, що така поведінка не тільки дратує навколишніх, але в підсумку шкодить і собі, і власним дітям.

1. Порушувати норми пристойності, прикриваючись дитиною

Для деяких дорослих дитина – свого роду дозвіл на будь-яку зручну їм поведінку, навіть якщо вона виходить за рамки суспільних норм. Виражатися це може в будь-яких дрібницях: пройти без черги в супермаркеті, навіть не попросивши пропустити, роздягнути дитину посеред парку, щоб вона справила нужду, або провести вже досить дорослого сина в жіночу роздягальню. І, як правило, на будь-яке навіть ввічливе зауваження такі батьки готові вибухнути тирадою про те, що їх права ущемляють.

2. Вважати, що дитина завжди права

Сто років тому діти беззаперечно підкорялися дорослим і практично не мали в родині права голосу. Деякі сучасні батьки, навпаки, впевнені, що дитина – головна в сім’ї та будь-який докір чи критика завдасть їй непоправної травми.

Вони можуть знайти виправдання будь-яким провинам свого нащадка. Б’є інших дітей? Напевно, вони почали першими. Вкрав гроші у сестри? Напевно, просто хотів пожартувати. З’їв неоплачені цукерки в магазині? Ну він же дитина, просто не дотерпів. Нерідко нести відповідальність за вчинки дитини такі дорослі зовсім не хочуть і прикриваються тим, що вона маленька і нетямуща. Чим, природно, дратують всіх навколишніх.

3. Вважати себе кращими від бездітних людей

Далеко не для всіх дитина – це новий член родини, улюблений син або дочка. Іноді це ще й спосіб підвищити свій соціальний статус. Деякі дорослі вважають, що продовженням роду виконують свій громадянський обов’язок, дитина робить їх більш важливими та значущими.

На жаль, сильніше за все це проявляється у людей, у яких інших досягнень і інтересів в житті немає. Адже можна, просто ставши батьком, з легкістю поставити подругу з успішною кар’єрою на місце, натякнувши їй, що вона у свої 30 все ще без дітей. Або обізвати приятеля інфантильним за те, що він їздить відпочивати по 5 разів на рік замість того, щоб стати розсудливим. Але єдиний результат такого підходу – відсутність в навколишніх бажання продовжувати спілкуватися.

4. Презирливо ставитися до роботи

Деякі жінки після народження дітей вирішують повністю присвятити себе їх вихованню – і це цілком нормально. Особливо, коли дітей кілька. Однак вони розуміють, що їх вибір – не єдино вірний. Є ті, хто прагне вийти на роботу якомога швидше, навіть жінки, які в принципі готові відмовитися від дітей заради кар’єри.

Зовсім по-іншому справи йдуть у тих, хто вирішив, що діти – їхня професія і покликання. Такі матері вимагають поваги та соціального визнання за сам факт наявності у них дитини, серйозно вважають, що всі люди ненавидять свою роботу, але змушені працювати заради грошей, і з презирством дивляться на матерів, що працюють.

5. Пишатися, що дитина завжди на першому місці

Для деяких батьків девіз «все найкраще – дітям» – головна заповідь виховання. Мати в такій сім’ї може з гордістю розповідати, що відмовилася від успішної кар’єри, щоб присвятити весь час дітям, а батько – про те, що вже кілька років не брав відпустку, тому що дітям завжди щось потрібно: нові іграшки, гаджети й поїздки на відпочинок.

Наскільки такий підхід йде на користь самим дітям, сказати складно. Дитина, яка звикла вважати себе центром світу, навряд чи захоче згодом піклуватися про себе сама, адже цю функцію відмінно виконують і батьки. Нерідко це призводить до того, що літні родичі утримують вже дорослих синів і дочок, тому що у них все якось не складається, не виходить, і весь час треба допомогти.

6. Вимагати особливих умов

Зрозуміло, мова не про те, щоб поступитися в громадському транспорті місцем вагітній жінці, а про більш глобальні речі. Наприклад, регулярно відпрошуватися раніше з роботи та брати відгули, прикриваючись тим, що вдома дитина, навіть якщо вона вже вчиться в середній школі.

Вимагати пройти без черги в магазині, поступитися дорогою або лавкою в парку, тому що дитині потрібно посидіти в тіні: всі ці речі створюють враження, що деякі батьки розмахують дитиною як прапором, вибиваючи для себе більш зручні умови для життя. І навколишніх, звичайно, це не може не дратувати. Особливо, якщо у них самих є діти, але вони не вважають, що їм на цій підставі щось винні.

Бонус: чому небезпечно робити дитину центром життя

Якщо звернутися до сучасних досліджень, стане зрозуміло, що зацикленість на дитині шкодить і їй, і батькам:

  • молоді матері зізнаються, що знаходяться в депресії та відчувають невдоволення через відсутність вільного часу і соціальної активності;
  • молоді батьки нерідко заздрять бездітним знайомим, які частіше подорожують і більше грошей витрачають на себе, і відчувають, що життя проходить повз;
  • ті, хто присвятив все життя тільки батьківству, нерідко відчувають спустошеність і втрату сенсу життя, коли діти виростають і виїжджають;
  • діти, яких занадто опікають в дитинстві, частіше виростають тривожними, схильними до депресії й складніше адаптуються в дорослому житті, бо не звикли опиратися на себе.

З іншого боку, діти, які звикли до самостійності, виростають більш щасливими та впевненими в собі. А батьки, які виділяють час один на одного, на улюблені заняття і хобі, рідше розлучаються і в цілому відчувають себе більш комфортно в сім’ї.

Життя багатогранне, і діти – одна з найважливіших, але все ж не єдина її частина. А вам зустрічалися люди, які страждають синдромом продвинутих батьків?

Залиште свій коментар

коментарів