Коли він і правда «Не тягне» або «Як сильній жінці побудувати стосунки»

Мене завжди дивує формулювання “Сильна жінка – та, яка все може сама, успішна і забезпечена”.

Взагалі-то так можна сказати про будь-яку зрілу особистість, що перестала бути дитиною і не грає в стосунках роль жертви. Хоча я розумію, звідки береться спотворене уявлення.

Раніше шлюб будувався на потужній економічній підставі: жінки не працювали та не могли вижити без чоловіків. Але сьогодні мова про виживання не йде. Ми в більшості випадків маємо ті ж права, а в професійному плані іноді знаходимо собі навіть краще застосування.

Loading...

Часи та умови змінилися, але в нашій культурі досі вважається, що жінка – інфантильна особа, слабка, безпомічна жертовна. Вона чекає “рятівника”, який її й прогодує, і розважить.

Хоча, перш ніж будувати серйозні стосунки, жінка зобов’язана – в першу чергу самій собі – відбутися як особистість, отримати професію, почати заробляти. Це буде її внутрішньою опорою, запорукою поваги до себе. Та й зрілому чоловікові приємно бачити поруч не віктимну Дюймовочку, а надійну партнерку, на яку можна спертися.

СЛОВО “СИЛЬНА” ПЛУТАЮТЬ З ПОНЯТТЯМ “ЖОРСТКА, НЕПОХИТНА”. АЛЕ ЦЕ НЕ ПРО ЗРІЛУ ЖІНКУ, А ПРО ДіВЧИНКУ-ПІДЛІТКА. ЧОЛОВІКУ З ТАКОЮ НЕЗАТИШНО.

Приборкувач чоловіків

Слово “сильна” іноді ще плутають з поняттями непохитна, войовнича, жорстка, авторитарна. Але це теж далеко від істинного значення, тому що характеризує нехай вже і не маленьку дівчинку, але підлітка – що бунтує, і протистоїть нападнику.

Такі нібито “сильні” часто залишаються самотніми, і зрозуміло, чому. Поруч з ними будь-якому чоловіку буде незатишно, адже доводиться весь час займати позицію батька, який виховує, бореться, переломлює і витрачає на це дуже багато часу і сил. Для чоловіка це означає жити з вічним страхом знецінення. Він постійно піддається нападкам і перевірці на міцність.

Яке рішення прийняв? Чи довго думав? Чи ефективно втілив? Часто можна почути: “Ну ось, знову він зволікає! Ну що за мужик! Я б уже давно все зробила!”

А що передбачає подібна конкуренція? Тільки те, що кращий – завжди сам, і двом людям на спільній території ніяк не вижити. Ніяк не бути визнаними одне одним. Ця модель ще далека від зрілих стосунків.

Коли він і правда “не тягне”

Деякі дівчата протестують: “Так я б рада віддати чоловікові ініціативу, але на нього ж справді не можна покластися!” І забувають, що жити з таким – їх особистий і, можливо, неусвідомлений вибір. Я іноді бачу пари: вона – зріла і така, що відбулася, є професія, житло, дохід, налагоджені соціальні контакти. Він – нерішучий, ймовірно, фінансово залежний, внутрішньо не відокремився від батьківської сім’ї. Природно, виникає питання: що наша дама знайшла в цьому “хлопчику”?

Причина зазвичай одна – дівчині довелося рано стати дорослою. Вона вміло впоралася з труднощами та виросла розумницею, але в глибині душі все ще хоче бути тією дівчинкою, яку не доколисали, не доносили на ручках, недогодували  льодяниками. А тут з’являється цей інфантильний чоловік. Його досі, в сорок з половиною рочків, доглядають, і він, здається, може повернути нашій жінці пропущене дитинство – він зараз у ньому і живе!

Перший час в подібному союзі наша героїня компенсує те, що не отримала, і хоча саме на її плечі лягає вантаж з облаштування спільного життя, вона закриває на це очі. Але хлопчик весь час вимагає маму, а це витратна роль. Вкладення перестають окупатися, стосунки починають тріщати по швах. І замість того щоб їх рятувати, жінці добре б зайнятися собою – прожити те, що залишилося не прожите в дитинстві, з психотерапевтом, а не за рахунок партнера.

Він повинен бути сильнішим?

Багато жінок, що відбулися, вважають, що їм потрібна більш рішуча людина, ніж вони. Але часто це лише установка, і немає сенсу намагатися підігнати стосунки під фригідну форму “жінка – та, що її ведуть, чоловік – ведучий”. Пари, в яких акценти розставлені по-іншому, теж мають свої потужні ресурси. Жінка, може, проявляє більше чоловічих якостей, але якщо це у неї в натурі (в родині всі амазонки до сьомого коліна), не варто витрачати роки життя на психотерапію і намагатися себе переламати. Таку активну більш пасивний партнер доповнює.

І він не обов’язково буде маминим синочком. Чоловік в силу темпераменту або виховання дозволить жінці “вести”, причому, що важливо, буде робити це усвідомлено.

Двоє (незалежних) в одному човні

Але, припустимо, сильна жінка зустріла такого ж чоловіка. Що відбувається? Скажу відразу: під цим прикметником я маю на увазі “зрілих”. Тих, хто здатний самостійно робити вибір і приймати рішення, десь підлаштовуватися, а десь проявляти твердість.

Ми не говоримо про тих, хто каже: “Все буде, як я сказав” або “Я така, і мінятися не збираюся”. Це про інше – про нав’язування волі та деструктивну конкуренцію в парі. Подібні стосунки нагадують боротьбу двох підлітків, хоча в них живуть багато дорослих.

По-справжньому сильні, зрілі люди і їх союзи зустрічаються рідко. Все-таки головний сімейний сценарій на пострадянському просторі поки сильно відрізняється: маніпулюй, виживай! При СРСР всіх виховували так, щоб було легше керувати. Але зрілими людьми не покерувати.

Вони дуже добре розуміють, чого хочуть, їм не нав’яжеш зайве, а їх союз відрізняється тим, що жоден з них не залежить від іншого. Жінка, наприклад, може впевнено сказати: “Мені не потрібен цей чоловік для виживання, мені він просто важливий. Мені добре з ним, але я вмію бути щасливою й одна. Я не впадаю в паніку від думки, що ми розлучимося. Так, це буде сумно, так, боляче, але не кінець світу”.

В СОЮЗІ СИЛЬНИХ ЖОДЕН З ПАРТНЕРІВ НЕ ПОТРЕБУЄ ІНШОГО. ЖІНКА МОЖЕ СКАЗАТИ: “МЕНІ ДОБРЕ З ЦИМ ЧОЛОВІКОМ, АЛЕ Я ВМІЮ БУТИ ЩАСЛИВА І БЕЗ НЬОГО.

Коли дві таких людини зустрічаються, кожна з них розуміє свої почуття і наміри. Партнер усвідомлює, наскільки інший в парі для нього цінний, і відкрито дає про це знати. Ось чому патерни “не дзвонити першій” або “тримати партнера в постійній напрузі” не працюють – вони дуже примітивні і допускають маніпуляцію.

У конфліктах зрілі партнери не намагаються довести свою точку зору і зробити так, щоб інший її прийняв. Вони визнають цінність думки кожного і спільно шукають рішення, але в крайньому разі можуть розділитися, щоб вчинити так, як кожен вважає правильним. І навіть якщо один йде на поступки, це відбувається без шкоди для його цінностей і внутрішньої цілісності.

Зрілі партнерські стосунки – це договір двох дорослих людей, які фізично, економічно і психологічно сепаровані від батьківських сімей. Вони, чоловік і жінка, сексуально привабливі один для одного, цікаві як особистості, їм є чим поділитися.

І, найголовніше, вони здатні прийняти слабкості коханого, не бити по хворих місцях, не вимагати відповідності своєму ідеалу. Ось це прийняття  – це і є ключовий принцип. Надто вже багато човнів любові розбиваються об переконання “Ти повинен бути таким же, як я”. А він не повинен. Він – повноцінна особистість, не вимагає доопрацювання, не гірший і не кращий, ніж ти. Він інший – і в цьому ваша сила.

Автор: Олена Мітіна

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...