ШКОЛА без стресу – 7 порад батькам – ОТОЖ
ДІТИ

ШКОЛА без стресу – 7 порад батькам

Якщо ви – батько першокласника, то ця стаття для вас. 

Втім, якщо ваш малюк ще агукає в колясці, через якийсь час ви так чи інакше підійдете впритул до проекту під назвою «Школа». А якщо ваша дитина вже давно школяр? Прочитайте і, можливо, ви переглянете свої погляди на процес освіти та стосунки зі своєю дитиною.

Отже, позаду дитячий сад – час безтурботного дитинства і безпечності ваших чад. Ви знаходитесь на порозі нового етапу життя вашої дитини, етапу, довжиною в 11 років. І тільки від вас і вашого настрою буде залежати, чи стануть ці роки для вашої дитини каторгою або ж щасливим і цікавим періодом природного дорослішання.

Loading...

Школа. Що насправді важливо?

Всі проблеми та нерозуміння у стосунках з дитиною в шкільні роки криються в різниці сприйняття: для батьків школа, в першу чергу – це знання, уроки, дисципліна і контроль. У той час як для дитини це – спілкування, друзі, перша закоханість і тільки потім безпосередньо навчання.

Що ж дає школа насправді? Це базові знання: основи грамотності, основи логічного мислення, вміння знаходити рішення, використовуючи вихідні дані. Це можливість зрозуміти свої переваги та схильність до тих чи інших предметів.

Не варто чекати від школи занадто багато чого в плані освіти. Це лише необхідна мінімальна база, поштовх до майбутнього життя. Успішність в оцінках ніяк не впливає на успішність людини по життю. Оцінки – це дуже суб’єктивний критерій. Можна списати, можна зазубрити механічно, можна просто подобатися вчителю – і отримати відмінно. Але який при цьому буде фактичний рівень знань? Те ж саме працює у зворотному напрямку. Боязкий сором’язливий малюк може тихо і невиразно відповідати навіть вивчений «від і до» урок, і при цьому отримає низьку оцінку. Факторів, що несправедливо впливають на оцінки, багато, не буду перераховувати їх всі.

Досить зрозуміти одне: оцінки – не головний критерій успішності. І навіть (о жах!) шкільні знання не настільки важливі – який відсоток інформації зі шкільної програми залишився у вашій голові на сьогодні, га? Отож. Відповідно, не варто надавати їм надмірне значення і мучити дітей.

Що ще дає школа? (І на мій погляд, це набагато важливіше і цінніше для майбутнього життя.)

  • Це особистісний ріст, це процес відділення від батьків.
  • Це пізнання себе.
  • Це вміння позиціювати себе в колективі.
  • Це придбання навичок спілкування і переговорів: вміння домовлятися, вміння відстоювати свою точку зору, або ж іти на компроміси.
  • Це вміння вирішувати конфлікти й захищати себе.
  • Це досвід спілкування з протилежною статтю, перші ніжні почуття, перші помилки та розчарування.

Іншими словами, це важлива невід’ємна частина дорослішання і становлення особистості вашої дитини, і це чи не важливіше оцінок і успішності.

Тут хочу вас застерегти, і це вкрай важливо! Ні в якому разі не можна ігнорувати та знецінювати перед нащадком цю частину його життя, зосереджуючи всю увагу тільки на навчанні. Ви питаєте: «Як справи в школі?», Маючи на увазі оцінки, і навіть не уявляєте, яка величезна кількість значущих подій щодня відбувається з нащадком в цей важливий період його життя.

Ще одна порада, яка працює завжди – спілкуючись з малюком, згадайте себе в його віці. Тільки чесно. Адже це було не так давно, не думаю, що ви забули. Стикаючись з його лінню, бунтом, неуважністю – благаю вас, згадайте себе в його віці. Не чекайте від дитини поведінки дорослого. Нехай дитина проходить власні етапи дорослішання.

Школа – діти – батьки. Як не заплутатися в цьому трикутнику?

7 ключових способів полегшити життя вам і вашому школяреві:

1. Контроль

Відпустіть контроль за успішністю. Контролюйте ненав’язливо, це не повинно бути гнітом.

Багато батьків, особливо батьки старшокласників, скаржаться на лінь і безвідповідальність своїх дітей. І у відповідь на це тільки підсилюють контроль і інтенсивність повчань. На жаль, цей підхід приречений на провал. Ви й самі це розумієте. Пояснюю – дурних і безглуздих дітей насправді не буває. Двійки – це не результат розуму, а результат ліні, яка, у свою чергу, є результатом відсутності мотивації.

Але мотивація не може бути насильницькою. Наприклад, гроші за оцінки – це нездорова мотивація, штучна. Єдина мотивація, яка буде працювати – це самомотивація. А для цього дитина повинна відчувати свою зону відповідальності. У випадку з тотальним батьківським контролем ця відповідальність у дитини атрофується за непотрібністю. Навіщо? Якщо мама з татом фактично беруть на себе відповідальність за навчання і успішність дитини.

Тут працює правило перекосів – чим більший контроль, тим менше у дитини відповідальності. Також і навпаки, тільки відповідальність повинна бути співвідносна з віком, збільшувати її треба поступово в міру дорослішання дитини.

Відповідальність прямо пропорційна самостійності і обернена пропорційно контролю.

2. Зона відповідальності

Необхідно з самого початку шкільного життя вашої дитини визначити зону її особистої відповідальності за навчальний процес. Відразу, з 1 класу. Нехай малюк сам збирає портфель, а ви тільки перевіряйте.

Зробіть забороненою фразу «ПІДЕМО вчити уроки». Уроки – це спочатку зона відповідальності малюка, і ніяк інакше! В іншому випадку ви власноруч губите на корені його відповідальність і самомотивацію, ту саму, про яку говорилося вище. Дитина самостійно виконує завдання, ви можете лише перевірити факт виконання.

3. Допомога

Допомагайте, якщо дитина просить про допомогу. При цьому допомогти – значить підштовхнути до правильного шляху вирішення, але ніяк не зробити завдання за нащадка або продиктувати йому правильне рішення. Адже ми хочемо виховати в дітях самостійність? Не будемо забувати про це.

4. Самостійність

Самостійність – це те головне, чого ми повинні навчити нащадка, відправляючи його в доросле життя, щоб йому було легко, а ми були за нього спокійні. Тому перестаньте допомагати малюкові там, де він може впоратися сам. Чим більше він робить сам, тим впевненіше себе почуває. Дайте йому здійснювати свої помилки. Це його шлях, його досвід, без них він не зможе подорослішати та порозумнішати. Вчаться тільки на своїх помилках, на чужих – ні, прийміть цей факт.

5. Довіра і підтримка

Ваше завдання як батька – завжди бути на боці своєї дитини. Ваша функція – бути не карателем, а захисником. Навіть якщо малюк скоїв щось погане. Повірте, діти зовсім не дурні, і самі прекрасно усвідомлюють, що вчинили неправильно. Навіть якщо ніколи не визнають це вголос перед вами, дорослими. Насправді, вони в повній мірі самі страждають від своєї провини. Тому ваша завдання – не добивати його моральний стан лайками та покараннями, а підтримати малюка і допомогти йому зробити висновки.

6. Особистий простір

Так, у дитини обов’язково має бути особистий простір. Це природна потреба будь-якої особистості, і цю потребу потрібно поважати. Дитина не виняток. У школяра цілком уже можуть бути свої секрети, якими він не захоче (і не зобов’язаний) ділитися з батьками.І, повірте, це нормально. Згадайте себе в підлітковому віці й видихніть.

7. Любов

І нарешті, просто любіть свого малюка. Будь-якого: неідеального, з двійками в щоденнику – любіть. Приймайте його. Підтримуйте. Розумійте свого малюка. А для цього – слухайте його, почуйте, що він хоче сказати вам і про що мовчить. Не ліпіть з нього когось, ким ви хотіли б його бачити. Не сушіть його мрії, не обрізайте крила. Краще допоможіть йому стати собою.

І наостанок, пам’ятайте – всі дорослі колись теж були дітьми. Удачі вам і вашим дітям в шкільному житті, довіри, близькості та взаєморозуміння. Це набагато важливіше від оцінок.

Автор: Інна Абламонова

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...
Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Copyright © 2015 Flex Mag Theme. Theme by MVP Themes, powered by Wordpress.

To Top
error:
$(window).load(function() { // The slider being synced must be initialized first $('.post-gallery-bot').flexslider({ animation: "slide", controlNav: false, animationLoop: true, slideshow: false, itemWidth: 80, itemMargin: 10, asNavFor: '.post-gallery-top' }); $('.post-gallery-top').flexslider({ animation: "fade", controlNav: false, animationLoop: true, slideshow: false, prevText: "<", nextText: ">", sync: ".post-gallery-bot" }); }); });