Робити з дитиною уроки не треба! І взагалі уроки робити не треба…

«А ти уроки зробив?»

Нерідко домашнє завдання стає причиною справжніх баталій між дітьми і їх батьками, невиконане завдання – відмінний привід викликати батька і матір в школу, і взагалі, це вірний шлях до неосвіченості і недбальства. Вітчизняні школярі завантажені домашньою роботою під зав’язку, а що в результаті?

«Отож» розповість тобі, чому дітям не варто робити домашні завдання, а їх батькам – припинити переживати через дрібниці.

Як правильно робити уроки

Виконання домашнього завдання з дитиною ніяк не впливає на успішність, і вже тим більше, на рівень освіти. До слова, цей факт науково доведений. Професор Джеральд Ле Тендра з Пенсильванського університету опублікував свої десятирічні дослідження, в яких наочно довів марність домашньої роботи для школярів.

Дивно, але ще в XIX столітті домашнє завдання використовували як покарання для учнів. Адже що може бути гірше, ніж позбавити і без того втомленого учня вільного часу?

«У дитини обов’язково має бути особистий вільний час, коли вона нічого не робить: від 2 до 4 годин на день. Тривожні амбітні батьки дітей завантажують. Гуртки, секції, мови… І отримують неврози і все, що до них додається », – стверджує психолог Михайло Лабковський.

У Гонконзі, Тайвані та Японії діти отримують меншу кількість домашніх завдань, ніж їх ровесники в інших країнах. Проте азіатські учні злітають в топи всіх рейтингів і пакетами відвозять медалі зі всіляких олімпіад!

А ось вітчизняні школярі просиджують за всім тим, що їм задають в школі, в середньому по 10 годин на тиждень, а в результаті – займають лише 10-е місце в рейтингу Міжнародного дослідження якості шкільної освіти TIMSS. Так чи варто сидіти над нещасними зошитами до перших півнів?

Єдиний аргумент на захист домашньої роботи: без самостійного повторення пройдених уроків школяр не зрозуміє матеріал. Та чому, наприклад, фінські школи – одні з найсильніших у світі?

«Вчитися в школі, а вдома відпочивати!» – такої політики дотримуються більшість шкіл Фінляндії. Адже завдання викладача – дати максимум знань на уроці, щоб не змушувати дітей працювати вдома більше півгодини після навчального дня.

«Важко сказати, у кого більше психологічних проблем – у відмінника або у двієчника. Відмінники, які беруть ретельністю і “висиджують” свої п’ятірки – тривожні діти зі заниженою самооцінкою, – підкреслює все той же Лабковський. – У стосунках зі школою та педагогами ви повинні бути на боці своєї дитини. Бережіть дітей. Не бійтеся поганих оцінок. Бійтеся довести до відрази до школи та навчання взагалі».

До того ж нескінченні години пильнування над книгами та зошитами, з жуванням олівця, не проходять для дитини безслідно. Півгодини домашньої роботи в день – стрес для маленької людини. Такі діти погано сплять і часто хворіють. Причому найскладніше доводиться учням початкової школи.

Збільшивши кількість годин і грамотно організувавши навчальний процес, можна з легкістю проходити всю програму в школі, та ще й повторити по кілька разів для кращого засвоєння. На жаль, на практиці цього немає.

На превеликий жаль, більшість батьків переконані у зворотному. Вони вважають, що домашня робота необхідна для привчання дитини до самостійності й дисципліни. І як би турботливі дорослі не старалися, непосильний обсяг завдань викликає у малюків лише негативні емоції та відразу до навчального процесу в цілому.

А як ви вважаєте, чи варто змушувати дитину виконувати домашню роботу, або потрібно дати маленькій людині трохи свободи? Поділися з нами в коментарях.

Залиште свій коментар

коментарів