9 звичок мудрих людей

Ключова відмінність мудрої людини від розумної в тому, що мудра застосовує наявні знання. І не тільки…

1. Приймайте невизначеність і невідомість.

„Бо мудрість увійде в твоє серце, знання буде відрадою душі твоєї.“ (Приповідки 2: 10).

Мудрість не про те, що ви знаєте, але про те, що ви бачите. Мудра людина знаходить знання і застосовує їх до свого життя таким чином, що додає сенс і сприяє загальному благу.

Ваш розум накопичує, організовує, обробляє факти та інформацію. Але тільки серце здатне впоратися з життєвими парадоксами, такими як любов, смерть, страждання і Бог. Пригадайте період вашої першої закоханості. Спробуйте описати емоції, які переживали. А тепер постарайтеся їх раціоналізувати. Не переживайте, у мене теж не вийшло.

Вам коли-небудь доводилося сидіти в кімнаті очікування, щоб почути слова доктора про те, що вашого сина більше немає? Мені доводилося. Для таких ситуацій немає інструкції зі самодопомоги або служіння, яке б додало сенс трагедії та смерті.

А як щодо Бога? Одного разу я намагався описати Бога своїм синам. З кожною відповіддю їх розгубленість тільки росла. І насправді, який сенс в тому, що Бог, Який всюдисущий, одночасно і всередині нас? Як це Бог одночасно три і один?

І в цьому ж і суть. В цьому немає сенсу. Мудрі люди не потребують того, щоб все в цьому світі мало сенс. Вони відмовилися від марною затії все контролювати.

2. Прагніть до смирення, дивуйтеся і будьте допитливі.

„Страх Господній – мудрости навчання; славу випереджує – покора“ (Приповідки 15: 33).

Знання самі по собі роблять людину гордовитою, про це говорить Павло в 1 Посланні до Корінтян 8. Освічені люди відмовляються стояти в побожному трепеті перед чим-небудь. Бо вважають, що смирення — це слабкість. Допитливість і повагу вважаються дитячістю.

Ви не зустрінете мудрої людини, яка б не була смиренним. Мудрець ніколи не привертає до себе уваги. Він не величається, але поводиться впевнено. Він небагатослівний, але, коли він говорить, всі слухають. Це істина, тому що мудрість практикує повагу.

3. Не дозволяйте успіху визначати вас

„Нехай ніхто себе не обманює! Як комусь із вас здається, що він мудрий у цьому віці, хай дурним стане, щоб зробитися мудрим“ (1Корінтян 3: 18).

Богослов, монах Томас Мертон одного разу сказав, що ми все життя проводимо, піднімаючись по сходах успіху, щоб дізнатися, що сходи не біля тієї стіни. Немає нічого поганого в тому, щоб скористатися сходами, але ви не знайдете там мудрості.

Францисканський священик Річард Рор говорив, що після тридцяти успіх практично нічому нас не вчить. І хоча мені зовсім небагато за тридцять, але я погоджуся з цими словами. Я дізнаюся набагато більше про самого себе скоріше зі своїх помилок і невдач, ніж з успіхів.

4. Приймайте той факт, що життя закінчується.

„Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго“ (Псалми 89: 12).

Невідворотність смерті не вселяє страх у серця мудрих. Мудрі люди не заперечують свою смертність і не витрачають своїх сил, борючись із нею.

Ми живемо в часи, коли фізичні вправи і правильне харчування стали ідолами, які намагаються заперечувати неминучість смерті. Я не маю нічого проти них. І вправи, і харчування важливі для гарного самопочуття. Я займаюся в спорзалі кілька разів на тиждень. Але я також бачив, як прагнення до красивого тіла і здоров’я стає ідолом.

Одного разу я чув, як священик сказав, що він би ніколи нічого не сприймав серйозно, якби наші дні не були пораховані. Вважаю, він правий. Обмеженість наших днів дає перспективу, рух і мету. Це кидає нам виклик — витрачати своє життя на те, що дійсно важливе.

5. Цінуйте характер більше ніж репутацію.

„А мудрість, що походить згори, найперше чиста, потім мирна, поблажлива, примирлива, милосердя та добрих плодів повна, безстороння, нелицемірна“ (Якова 3: 17).

У небесній мудрості немає порядку денного. Вона вірна Істині. Її мотиви чисті, що є основою для цілісності.

Я не буду пояснювати кожне слово, але хочу зосередитися на слові „мирна“. Це те, про що тут йде мова. Цілісність. Примирення. Єдність.

Світ — не пасивний. Це надзвичайно важливо пам’ятати в наш час. Мудрі люди воюють, але не зброєю цього світу. Вони борються за допомогою любові. Мудрі люди інклюзивні та слухняні. Вони прощають всіх і за все, навіть ворогів.

6. Слухайте і задавайте питання.

„Слухай пораду й приймай навчання, щоб стати мудрим наостанку“ (Приповідки 19: 20).

Мудрість має на увазі вміння слухати. Мені це складно. Я хочу бути почутим. Справжні мудреці не мають з цим проблем. Вони багато чому вчаться, але неможливо вчитися, якщо ваш рот ніколи не закривається.

7. Ніколи не втрачайте віру. Ніколи.

„Щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам дух мудрости та об’явлення, щоб його добре спізнати; щоб він просвітлив очі вашого серця, аби ви зрозуміли, до якої надії він вас кличе, яке то багатство славної спадщини між святими“ (Ефесян 1: 17-18).

Мудрі люди завжди сподіваються і вірять. Чому? Тому що надія не ґрунтується на обставинах. Віра виходить зсередини. Ніщо зовнішнє не може це змінити.

Віра відокремлює знання від мудрості. Багато розумних, інтелектуальих людей не мають віри. Якщо ви озиаєтеся довкола, то віра не має сенсу. Але, якщо ви подивитеся вгору, довіряючи вічному Богові, то зрозумієте, що віра і надія — це єдиний варіант.

Мудрі люди завжди ростуть у своїй вірі, тому що вона завжди в Бога. Якщо ви не ростете в вірі, значить ви не ростете в мудрості.

8. Оточіть себе людьми, сповненими віри

„Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим; а хто приятелює з дурним, – той зледачіє“ (Приповідки 13: 20).

„Покажи мені своїх друзів, і я покажу тобі твоє майбутнє“ — кліше, але це не означає, що воно помилкове. Я помічав, як це твердження діє в моєму житті. Багато років я оточував себе негативними голосами. Щоб зцілитися від цього негативу, я мусив вяти паузу в усьому, чим займався. І я дякую Богові за це. Я все ще стикаюся з цинізмом, але тепер розумію, з чим маю справу. Неможливо боротися з ворогом, якого не знаєш.

Мудрі люди оточують себе життєствердними голосами, людьми гідними, які проживають своє життя зі сенсом.

9. Вчіться на минулому, але не живіть ним

„Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання“ (Проповідника 7: 10).

Мудрість не заохочує ностальгію. Ностальгія обманює. У більшості випадків ви бачите минуле через рожеві окуляри. І ось чому: минуле відоме. Навіть якщо все було погано, ви дивитеся на нього в позитивному ключі, так як люди жадають визначеності. Неважливе минуле з’їдає невідоме майбутнє на обід. Ось чому народ благав Мойсея повернутися в рабство до Єгипту, і чому деякі люди повернулися до нездорових і навіть осквернених стсоунків.

Але Бог не залишається в минулому, Він скеровує людей вперед. Ви не можете, живучи минулим, стати тим, ким створені бути. Мудрі люди це розуміють. Вони не закидають минуле. Вони не живуть в ньому, але вчаться з нього.

Залиште свій коментар

коментарів