Поки інші підсаджують своїх дітей на голку смартфонів – ось що розумні люди роблять

ехнічний директор eBay відправив своїх дітей в школу без комп’ютерів. Так само вчинили співробітники i інших гігантів Кремнієвої долини: Google, Apple, Yahoo, Hewlett-Packard.

Ось що роблять розумні люди, поки увесь інший світ сидить на голці планшетів і смартфонів і підсаджує своїх дітей:

Називається ця школа – Waldorf of the Peninsula. Вона має дуже простий старомодний вид – дошки з кольоровою крейдою, книжкові полиці з енциклопедіями, дерев’яні парти з зошитами і олівцями.

Loading...

Для навчання в ній використовують звичні, не пов’язані з новітніми технологіями інструменти: ручки, олівці, швейні голки, іноді навіть глину та ін. І жодного комп’ютера. Жодного екрану. Їх використання заборонено в класах і не заохочується вдома.

Учні 2 класу, стоячи в колі, повторювали за вчителем вірш, одночасно граючи з мішечком, наповненим квасолею. Мета цієї вправи – синхронізувати тіло і мозок.

Минулого вівторка в 5 класі діти в’язали на дерев’яних спицях невеликі зразки з вовни, відновлюючи навички в’язання, отримані в молодших класах. Цей вид діяльності, як стверджує школа, допомагає розвитку здатності вирішувати складні завдання, структурувати інформацію, а також розвиває координацію.

І це в той час, коли по всьому світу школи поспішають оснастити свої класи комп’ютерами, а багато політиків заявляють, що не робити цього – просто нерозумно. Цікаво, що протилежна точка зору отримала широке поширення в самому центрі високотехнологічної економіки, де деякі батьки і педагоги дають зрозуміти: школа і комп’ютери не сумісні.

Прихильники навчання без IT впевнені, що комп’ютери пригнічують творче мислення, рухливість, людські взаємини і уважність. Такі батьки вважають, що коли буде дійсно потрібно познайомити своїх дітей з останніми технологіями, у них завжди будуть для цього потрібні навички та необхідні можливості у себе вдома.

Пол Томас, колишній учитель і професор Університету Фурмана, який написав 12 книг про освітні методики в державних установах, стверджує, що для освітнього процесу краще, якщо комп’ютери використовують як можна менше.

«Освіта – це перш за все людське переживання, отримання досвіду. Технологія тільки відволікає, коли потрібні грамотність, вміння рахувати і здатність критично мислити ». – говорить Пол Томас.

Коли прихильники оснащення класів комп’ютерами заявляють, що комп’ютерна грамотність необхідна, щоб протистояти викликам сучасності, батьки, які вважають, що комп’ютери не потрібні, дивуються: навіщо поспішати, якщо все це так легко освоїти?

«Це супер легко. Це приблизно так само, як навчитися чистити зуби, – каже містер Ігл, співробітник кремнієвої долини. – В Google і подібних місцях ми робимо технології настільки тупо простими, наскільки це можливо. Не бачу причини, по якій дитина не зможе освоїти їх, коли стане старшою ».

Самі ж учні не вважають себе обділеними високими технологіями. Вони час від часу дивляться фільми, грають в комп’ютерні ігри. Діти кажуть, що навіть розчаровуються, коли бачать своїх батьків або родичів, обплутаними різними пристроями.

Орадя Камкар, 11 років, розповів, що недавно їздив в гості до двоюрідних братів і сестер і виявився в оточенні п’яти чоловік, які грали зі своїми гаджетами, не звертаючи на нього і один одного ніякої уваги. Йому довелося трясти кожного з них за руку зі словами: «Гей, я тут!»

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...