Чому «нелюбимим» дітям даремно ображатися на своїх батьків – ОТОЖ
ІСТОРІЇ

Чому «нелюбимим» дітям даремно ображатися на своїх батьків

«Часто я чую, та й сама періодично кажу, що батьки багато чого не дали: любові, підтримки, грошей, ласки, присутності і далі за списком. А список “хотінь” у сучасної людини, потопаючої в надмірному споживанні, нескінченний»,

– пише психотерапевт Аглая Датешідзе.

«Але от якщо подивитися на батьків як на реальних людей, а не вигаданих гігантів – що саме вони могли дати?

Loading...

Мій батько народився в 1946-му році, відразу після війни. Якби я з’явилася у нього в 20, мені було б зараз 52 і я потрапила б зовсім в іншу м’ясорубку. Але мені пощастило, я пізня дитина, дитя 90-х і далі. Хоча і там складнощів вистачало.

Тепла і турботи в батька не було, тому що його не навчили. А ось критики, вміння бачити патологію, здатності розщеплювати і калічити своєю увагою – хоч відбавляй. Але він рано пішов з сім’ї і не дав мені цієї отруєної уваги, якої я так жадала. І добре, що не дав, тому що кісток б не зібрала.

Зате в сусідній музичній школі був чудовий викладач баяну, теплий і розуміючий, тато двох дочок. Я прийшла до нього в клас і на 5 років нишком «удочерилася». На баяні я так і не граю, але яким повинен бути тато, зрозуміла грунтовно. А потім були ще вчителі біології, математики, історії, літератури, айкідо, завідувач кафедри, старші колеги, автори мудрих книг і десяток масажистів. І всі вони склали мозаїчний образ, який добре працює.

На захист мого тата можу сказати, що все цінне і здорове він мені віддав безперешкодно: вміння говорити, писати, працьовитість, любов до віршів, смак до літератури, любов до естетики. У ці моменти він був і є прекрасний, і натхнення ллється з нього водоспадом. І я його люблю.

Багато батьків не дали дітям достатньо. Особливо ті, які самі недоотримали. Але що вони могли, наприклад, дати? Незрілу картину світу, залежність, геть хворі стосунки з родом, трудоголізм, апатію, депресію, неповагу до свого тіла, бездушність і ще список тем – на поточний рік терапії кожна. Все це стояло у батьків в тих місцях, де повинні були б бути любов до себе, інтерес, покликання, вміння переживати, спокій, присутність. Але цього там не було. Тому і не дали нічого.

Здорове не складно давати. А ось отруєне різними неусвідомленими способами затримується… Уявіть, що ваша дитина просить пити, а у вас є тільки отруєна вода, що приносить страждання. Який вибір: поїти або НЕ напувати? У будь-якому випадку буде неприємно: або спрага, або хвороба.

Тому багато батьків підсвідомо вибирають відправляти дітей в світ «дірявими», такими, що потребують і голодними, ніж «наливати» в них свою патологію. Вони всіма правдами і неправдами йдуть з контакту, пропадають з сім’ї, відморожуються, відкидають, відправляючи дітей на пошуки їстівного в інше місце. Сумно, але спасибі їм за це.

Приємним, коханим, багатим, що приносять радість – легко ділитися. Це природний процес, який приносить самим радість. Хворим ділитися боляче для обох сторін.

Тому пропоную вам подивитися на своїх батьків і уявити собі, що було б з вами, якщо вони б вам все віддали. Віддали не те, що вам потрібно, а те, що у них є. Як би вам тоді жилося б?

А можливо, у вас є брат або сестра, яким багато дали і ще навздогін навантажили. Список може бути такий: гроші, квартира, очікування, контроль, маніпуляції, розвал сім’ї, відповідальність за чужі долі, емоційне подружжя, обов’язок бути емоційною їжею для батьків. Як склалася їхня доля?

Батькові, який збирається щось дати дитині, варто спочатку перевірити це на свіжість і здорове начало. І якщо здоров’я там немає, ці дари варто нести терапевту, а не дітям. А дітям поки щось може дати інший, більш здоровий в цьому «місці» дорослий. Для того і треба ретельно підібрати соціальне оточення. А від батьківства не убуде. Ця такий зв’язок, яку вже нічим не розірвеш.

Головне, знати, чим наповнити. І робити це уважно. Хай щастить!”

Нас в “Отож” серйозно зачепила ця стаття. Адже практично у кожного всередині живе образа на батьків. Недодали уваги, не зрозуміли, не підтримали… Правда ж? Або у вас зовсім інші стосунки з близькими людьми?

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...
Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Copyright © 2015 Flex Mag Theme. Theme by MVP Themes, powered by Wordpress.

To Top
error:
$(window).load(function() { // The slider being synced must be initialized first $('.post-gallery-bot').flexslider({ animation: "slide", controlNav: false, animationLoop: true, slideshow: false, itemWidth: 80, itemMargin: 10, asNavFor: '.post-gallery-top' }); $('.post-gallery-top').flexslider({ animation: "fade", controlNav: false, animationLoop: true, slideshow: false, prevText: "<", nextText: ">", sync: ".post-gallery-bot" }); }); });