Чи вмієте Ви бути поруч зі справжнім чоловіком? Правдива стаття

Ось ви плачете, що немає чоловіків.

А чи вмієте ви бути з таким чоловіком, про якого мрієте? З сильним плечем, а то і двома. Адже справжній суворий герой, не мачо, а саме архетипний герой, – це вічно зайнятий чувак, не здатний довше двох хвилин вислуховувати ваші сльозливі виливи. І якщо у вашій парі ви надумаєте зазіхати на лідерство, а саме це ви вічно і робите, то він швидко поміняє вас на більш покірну ціпоньку, яка зможе підкорятися йому хоч у чомусь. Та, мабуть, навіть буде і боятися його. Тільки де взяти таких ціпоньок?

Лист до більшості жінок

Зазвичай питання лише в тому, як довго вона зуміє прикидатися, щоб прибрати його до рук. Зазвичай лицемірці терпіння не вистачає, і альянс з героєм зазнає краху, але шкода мені їх не за це. А за те, що вже давно жінки позбавили себе можливості отримувати справжнє і щире задоволення від союзу з сильним чоловіком.

Ті з нас, хто вибирає жити з алкоголіком, невдахою або дурнем, заздалегідь переконані у своїй могутності й чоловічій немічності та просто шукають їй підтвердження. Якщо копнути глибше, то це питання довіри чоловікові, якої (довіри) з покоління в покоління не було в сім’ї. Нещасливі союзи, як правило, це династії, цілі династії жінок, в яких заведено називати чоловіка “недоумком”, “сволотою”, а також “чоловічком” – я цим словом просто фізично гидую, і мене відвертає від тих, хто його вживає. У щасливих рідкісних сім’ях, де гендерні ролі збереглися, все тримається саме на довірі жінки до свого чоловіка і повазі до нього.

Ті з нас, хто вступає в союз із сильним чоловіком, сподіваючись його змінити, зламати, підкорити (ну, зі мною-то він гуляти не буде!) мало того, що дурепи, блін, так ще і дурепи, позбавлені головного жіночого задоволення – підкорятися. Уявляю, який крик видали зараз десятки жінок, які читають цей пост. Чого, я комусь буду підкорятися? Ще чого.

Проте. Уміння підкорятися чоловікові та вміння бути залежною від нього закладено в нас природою. Жінка, що виношує дитину, безпорадна, і якщо вона в цей час буде напружуватися і качати права, у неї може статися викидень. Виборювання прав та хата, що палає не передбачені природою як основний варіант жіночої поведінки, а те, що жінка на все здатна – так це страхувальні пояси у разі потреби.

Сьогодні ж ми не визнаємо за чоловіками права на лідерство, в тому числі й право вирішувати, як і що буде складатися в нашій спілці. Ми не визнаємо за ними навіть права на вибір. На будь-який вибір. Нехай буде по-моєму, бути по-моєму вели – і стара з розбитим коритом, і дівчинка з квіткою з сімома пелюстками весь час вибирають, вибирають, наполегливо хочуть, вказують перстом і підтискають губи.

А ось антигероїня нашого часу: жінка, яка приймає вибір партнера, вміє підлаштуватися під нього, навіть не обов’язково розуміючи його. Мусульманська фактично модель поведінки. Ніхто не говорить про гарем, просто ну хоч раз, ну ось хоч раз після весілля або в тривалому союзі ви дивилися на свого чоловіка знизу вгору, або опускали очі, замовкали від страху, що зробили щось не те і він буде сердитися? Ви боїтеся його гніву? Або кидаєтеся вперед грудьми та плачете, нехай навіть подумки – так як ти смієш зі мною так поводитися? Вам приносить задоволення самозабутньо приносити йому задоволення? Вам не хочеться просто розслабитися і прийняти все так, як він пропонує? Хоча б на один день?

Я сама була такою триста років тому. Я ні фіга не боялася свого чоловіка. Я страшно пишалася тим, що в будь-який час дня і ночі могла йому подзвонити, піти з ним за бажання на вечірку або зустріч друзів, в будинку все робилося по-моєму. В результаті чоловіча думка в нашій родині перетворилася на фантом, я розчарувалася, чоловік втомився і ми розійшлися. Я не здамся, не підкорюся йому, говорила я собі. Але разом з владою над своїм життям і отримала і відповідальність за повною програмою так, що завила.

Ви хочете, щоб чоловік взяв на себе відповідальність? Але дайте ж йому вже нарешті владу. Якщо ваш супутник досить сильний, щоб цю владу взяти самому разом з відповідальністю за вас, перестаньте кудкудакати й весь час хотіти вигравати у суперечках. Здайтеся, дівчата.

І ще важливе: чи не так, якщо жінка з дитинства буде знати, що це чоловік, а не вона, несе відповідальність за неї, за їх дітей і їх життя, а сама вона відповідає тільки за те, щоб йому було добре, і все, при такому розкладі різко скоротиться кількість шлюбів з усякими недоумками.

І окреме, наболіле, спеціальне прохання до мам хлопчиків. Кінчайте робити з них інвалідів вольового і фізичного фронту. Мами вгодованих дев’ятирічних хлопчиків, що несуть за ними їх рюкзаки, що відкривають перед ними двері, які зневажають при синові думку свого чоловіка – перестаньте це робити. Інакше нам нема за кого буде віддавати наших дочок.

Залиште свій коментар

коментарів