Врятуй себе і цього буде достатньо

Чого вже там лукавити, нам всім властиво допомагати як своїм близьким, так і абсолютно стороннім людям.

Багато з нас вірить у світле майбутнє ближнього свого: допомагає самовіддано, віддаючи останню сорочку та б`ючись об стінку заради благополуччя долі іншої дюдини…  І періодично забуває про своє, а даремно. Ой, як даремно!

«Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих».

Loading...

Є люди, які обирають допомогати іншим за допомогою своїх можливостей та своєї професієї. Правда вони досить скоро розуміють, за рахунок повного занурення в процес допомоги ближньому, що їх початкові мотивації терплять крах, не завжди приводять до позитивних змін і не в тих кількостях, яких хотілося б, і що “потопаючий” якось не поспішає … чомусь … хапатися за коло, яке йому безперестанку кидають.

Тоді рятувальники переглядають свої переконання і, швидше за все, приходять ось до таких дивних висновків:

Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих.

Марно допомагати людині, якщо ВОНА САМА не хоче собі допомогти. Це досить швидко побачити по відсутності позитивних змін в житті цієї людини. У неї є своя голова на плечах, нехай і використовує її. Навіщо надягати свою?

Ви віддаєте свій час, гроші, здоров’я, надію …. а результати мізерні. Усе це ви могли б витратити на себе.

Зрозумійте, це життя ІНШОЇ ЛЮДИНИ, вона САМА його обирає (Ні? Тоді вже давно все змінила б, а якщо не змінює, то значить ні сил немає, ні бажання і тут вже ніяк не допомогти). І її вибір, нехай і дивний, потрібно поважати і визнавати.

“Рятуючи” когось допомагаючий виступає в ролі агресора, а той кому він допомагає стає жертвою.

Коли жертві допомогли, гра починається заново, тільки ось ролі то міняються! Саме тому, від добра добра не чекають. Тому краще взагалі прибрати із свого лексикону слова: “допоможу”, “допомогти”, а процес допомоги завуалювати так ретельно і добре, щоб “жертва” думала, що вона сама все робить. Ну, і звичайно ні про яку похвалу, і про подяки на свою адресу краще й не мріяти.

Слабкі люди від того і слабкі, що у них немає сил щось поміняти, всередині вони – порожні, тому постійно ниють. Цей процес вічний ….. Допомагаючи таким людям, інша людина лише набире проблем на свою голову, а не принесе якусь користь іншій.

Слабкі люди – це енергетичні вампіри. Їм завжди буде всього мало: вашої уваги, часу, грошей, сил …. Вони розглядають “донорів” не більше, ніж ресурс, нехай і не усвідомлюючи цього.

Пам’ятаючи це, не дозволяйте слабкій людині паразитувати на собі і не плутайте себе з Матір’ю Терезою, бо у неї була абсолютно унікальна місія на Землі. Якщо перед вами особисто не з`являвся Бог і не давав дозволу на таку місію, то значить у вас вона інша.

Допомагаючи рівним собі, ви принижуєте їх гідність і підриваєте віру в себе. Більш того, адекватна, розумна та рівна вам по силі духу людина розлютиться на вас, якщо ви почнете активно презентувати сам акт допомоги …. і правильно зробить.

А сильні допомоги не потребують. Вони потребують моральної позитивної підтримки і захоплення.

Як же тоді бути?

  • Будьте здоровими егоїстами і,найперше, думайте про себе. Це абсолютно нормальний психологічний стан! Необхідно у всьому бачити свою вигоду. Якщо її немає, то визначте для себе як довго і в яких кількостях ви готові займатися альтруїзмом, щоб потім звинувачувати, окрім себе самого, не було кого (якщо раптом вам сядуть на шию, наприклад). Як говорив Серафим Саровський: “Спасися сам і навколо тебе спасуться тисячі” … тому, що прерогатива порятунку людини повинна залишатися тільки за Богом. Якщо ви в Бога не вірите, то вона все одно вам не належить.
  • З першого висновку плавно випливає другий: ви, ну, ніяк, якщо ви – не сам Бог, не можете точно знати все до дрібниць про життя іншої людини: що у неї в голові, як вона мислить, які у неї стосунки з іншими людьми, навіть якщо вона – це ваш кровний родич, з яким ви живете під одним дахом. Тому якщо ця людина потрапить в болотце або в проблемку, то цілком, ймовірно, вона це заслужила і не потрібно їй співчувати.  Покарання за це вона теж повинна  нести сама. Розбиратися ЗА НЕЇ в ЇЇ ж проблемах теж не потрібно – у всіх трьох випадках ви підписуєтеся нести з нею ЇЇ хрест (за принципом енергообміну і формування кармічних зв’язків), відповідно, і “отримувати по голові” від Всесвіту будете разом, якщо проблему не вирішите.
  • Якщо ви не психолог, не якийсь релігійний гуру або учителю тощо, то найбільш здоровою реакцією з вашого боку по відношенню до ближнього буде ПІДТРИМКА. Звичайна моральна підтримка, без фанатизму. Тут теж краще керуватися здоровим егоїзмом, бо підтримати можна по-різному і кожен раз буде залежати від ситуації.

Ця стаття присвячується всім, хто любить себе, кому дорогоцінний особистий час і хто хоче зберегти власне здоров’я. І в ній не йдеться про акти милосердя і подачу милостині, – усе це з іншої опери … але межа, тим не менш, між усим цим – досить тонкою.

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...