Чи варто мститися коханці чоловіка її ж зброєю???

… П’ять років тому ця жінка повела себе вкрай бридко: розвалила сім’ю, забрала у мене чоловіка, а у дітей батька, – розповідає тридцятитрьохрічна Дарина.

– А зараз у нас така ж ситуація, тільки навпаки: він на ній одружений, а на мене дивиться відданими очима. І я точно знаю, що варто мені поманити його пальцем, як він кине свою дружину і повернеться до мене і наших дітей! ..

… П’ять років тому назад у Даші була прекрасна сім’я: турботливий уважний чоловік і дві красуні донечки. Молодша тільки народилася, а старшій виповнилося чотири роки. З моменту народження дітей Даша не працювала, сім’ю забезпечував чоловік, і чудово з цим справлявся.

У Дарини і її дочок було все, починаючи від ультрамодних гаджетів по догляду за дітьми  і закінчуючи  помічницею по господарству. Здавалося, що чоловік Костянтин і зірку з неба дістане для своєї дружини і дітей, якщо вони його попросять.

– І де ти такого знайшла? – запитували у Даші подруги. – Просто принц на білому коні!

А потім на роботі у Костянтина з’явилася ця Ліка, і все пішло під шкереберть.

– У мене не було шансів! – розповідає Дарина. – Вона відразу націлилася на Костю і діяла за всіма правилами військової тактики. Куди там було мені з нею змагатися … Я тоді була не в найкращій фізичній формі, відразу після пологів, з немовлям і чотирирічкою на руках та з постійними материнськими думками про своїх дітей. Я навіть не відразу зрозуміла, що щось не так … Костя вже перестав ховатися, усі все бачили і розуміли – одній тільки мені було невтямки …

Коли Костянтин оголосив, що зустрів жінку всього свого життя і йде, тому що там у нього через пару місяців народиться син, у Дарини  земля  з-під ніг пішла, настільки це було для неї несподівано. Їй довелося змиритися та оформити розлучення, після якого Дарина з дочками виявилися в маленькій однокімнатній квартирі на околиці міста.

Життя довелося налагоджувати з нуля, тому в перші роки було дуже непросто.

Даша звикла жити на широку ногу, а рахувати гроші на їжу для неї було нонсенсом. Звичайно, після розлучення вона отримала аліменти, але грошей було набагато менше, ніж раніше.  Даші довелося навчитися економити: ловити знижки і розпродажі,  – словом, жити так, як живе сьогодні більшість.

Сьогодні Дарина міцно стоїть на ногах: вона працює, старша дочка ходить до школи, а молодша –  в садок. З дітьми їй дуже допомагає мама.

А півроку тому несподівано з`явився колишній чоловік. Проглядає сторінки Даші в соцмережах, лайкає фото, напрошується приїхати до дітей, а як приїжджає, то очей від Даші не може відвести. Говорить, що шкодує, що все так вийшло, що був дурнем, і якщо тільки Даша дозволить …

Востаннє довелося його вже мало не силою за поріг виставляти.

– Треба ж так! – зітхає Даша. – Варто було тільки заспокоїтися і почати будувати подальші плани на життя без чоловіка, як він – тут як тут … Усі вихідні він проводить з нами, дружина обриває йому телефон – він не бере трубку, або коротко відповідає, що зайнятий. Просто дежавю, п’ять років тому назад я сама «їла» цю локшину про суботньо-недільні наради, самій смішно. Я не знаю що робити. Костю я більше не люблю і давно пробачила. Жити з ним, як раніше, напевно, не зможу …

– Ти з глузду з’їхала, ще й думаєш? – сердиться мама Дарини. – Ну що ж, молодець. Подумай тоді про дітей! Напевно, їм краще рости з рідним батьком, ніж з матір’ю-одиначкою! Поневірятися втрьох в однокімнатній квартирі? .. Та й у тебе, вибач, черги з кавалерів не видно за дверима. Кому потрібні чужі діти? І потім, невже ти думаєш, що так просто стороннього мужика привести в будинок до двох дівчаток? Костя непогана людина, до того ж рідний. У житті всяке буває. Треба вміти прощати і жити далі …

Усе це Дарина розуміє. Мама, звичайно, права. Пора б, до речі, і мамі дати відпочинок – п’ять років вона у дочки на підхваті з дітьми. Забирає з садочку, сидить на лікарняних, допомагає зі школою. Якщо Даша зійдеться з чоловіком, допомоги в такому обсязі їй більше не буде  потрібно.

Даші не думки лише одна річ… Чудово було б покарати «ту сволоту» та ще й тією ж монетою. Вона ж Дашу в такій ситуації не пошкодувала. Ось нехай тепер подивиться, як це, коли тебе виставляють з дитиною за двері …

– Ну, вона ж тобі нічого не винна! – сказала якось Даші її подруга. – І мстити їй не варто …

– Як це «не винна»? – сердиться Даша. – Забрала чоловіка із сім’ї та від дітей і не винна?

– Даш, ну твій Костя ж не дитина, і не теля на прив’язі, якого взяли за мотузочку і повели. Немає такого поняття «вкрала чоловіка»! Він сам прийняв рішення, і жінки тут ні до чого …

– Я про те й говорю, що зараз у мене така ж ситуація. Він чекає від мене рішучого кроку. Тільки пальцем поманю, і він за мною піде, якою б дорослою людиною він не був! А можу й не манити, розумієш? І він залишиться з нею і з сином …

***

А як би ви вчинили на місці Дар’ї? Чи зважилися б ви взяти блудного чоловіка назад? З практичних міркувань чи заради дітей, щоб вони росли в повній сім’ї та з забезпеченим татом? А, можливо, для вас, як і для Даші, головним було б покарати “ту сволоту”?

І як би ви не вчинили – пам’ятайте: двічі в одну річку не ввійдеш.

Залиште свій коментар

коментарів