Дочки, яких не любили, і тяжка ноша сімейних секретів – ОТОЖ
ДІТИ

Дочки, яких не любили, і тяжка ноша сімейних секретів

Мати, яка не любить свою дитину … Одна з найбільш табуйованих тем, причому для обох сторін цієї драми.

Подібні ситуації давно не секрет для людей будь-яких професій, що допомагають. Матері важко зізнатися собі, що вона не любить дитину, важко побачити з тих чи інших причин дефіцитністьсть свого ресурсу і звернутися за допомогою, а дочці, яка пережила досвід дитинства в такій сім’ї, складно побачити неспотворену нелюбов’ю реальність.

Ця стаття якраз про важливість мати право говорити про подібну травму – не для того, щоб звинувачувати когось, а лише заради того, щоб біль не залишався всередині отруйним мовчанням, заради того, щоб мати право сказати «ні, це не зі мною не все гаразд, я просто пройшла через дуже непростий досвід ». І особливо складно про це говорити, коли збоку, для інших, сім’я здавалася абсолютно нормальною, якщо не ідеальною, і коли «нелюбов» – це не про голодне дитинство і побої.

Loading...

«Коли я розповідаю людям про своє дитинство, і вони відповідають, що мені ні на що було скаржитися, я завжди кажу: якби ви тільки могли бачити крізь непроникну товщу сімейних стін …»

Дві речі, які мені доводиться постійно чути від читачів, коли я пишу про токсичних матерів. Найперша – «я думала, я одна така» і в цих словах вся самотність нелюбої дитини. Друга – «я ніколи нікому про це не говорила, бо боялася, що мені ніхто не повірить, і навіть якщо і повірять, будуть думати, що це моя вина».

Правило мовчання, як я це називаю, є частиною проблеми нелюбих дочок, тому що обговорення материнської поведінки табуйовано. Іронія в тому, що такі матері – чи мають вони нарцисичні риси, чи виявляють надконтроль, чи емоційно недоступні або підвищено конфліктні – дуже піклуються про те, що подумають інші люди.

Емоційна плутанина і біль дочки посилюються в тому числі тією різницею, яку можна спостерігати між тим, як мати поводиться з дочкою на людях і як, коли вони наодинці.

Реальність в тому, що більшість таких матерів здаються оточенню чудовими. Навіть якщо вони не багаті, у таких матерів може бути імідж ідеальної господині, у якої діти одягнені і нагодовані. Часто, вони беруть участь в різних місцевих зборах, благодійних ініціативах – публічний імідж для них дуже важливий.

«Моя мати все моє дитинство знецінювала мої успіхи в навчанні, кажучи, що ну хоч в щось у мене мусить виходити, а то ж я така страшна і товста. Вона змушувала мене жахливо себе почувати щодня. Уявіть моє здивування, коли я дізналася, вже ставши дорослою, що вона хвалилася моїми успіхами іншим, тому що це робило її успішною матір’ю в чужих очах. Це було останньою краплею. Просто класичне лицемірство».

Ховаючись від прямого погляду

Іноді далекі родичі в курсі того, що відбувається в родині, але це подається їм під соусом, наша дочка така «важка» дитина, «примхлива», «занадто чутлива» або «її потрібно тримати в рамках», «їй потрібна строгість» – цим виправдовується специфічне ставлення до дитини, інакше у людей би виникали питання.

Але найчастіше справжній стан справ, цей «секрет», залишається всередині сім’ї. Коли всі далекі родичі і знайомі збираються разом, такі посиденьки організовуються матір’ю в тому числі для підтримки її образу люблячої, уважної і сімейної жінки.

Іноді батьки беруть участь в цьому негативному ставленні матері до дочки безпосередньо, але частіше за все ні. Вони можуть закривати очі на поведінку подружжя або приймати її пояснення, тому що повірили в їхню ідею «я знаю, як виховувати дітей, це жіноча справа». У деяких сім’ях батько знаходить спосіб підтримати дочку, нехай навіть не відкрито:

«Мій батько не хотів безпосередньо конфліктувати з матір’ю і ставати мішенню для її агресії. Але він демонстрував свою любов і підтримку непомітно, не так відкрито, як би мені хотілося, але тим не менше я відчувала його захист. Це помітно допомагало. Це не скасовувало того болю, якого мені завдавало ставлення матері, але правда було легше ».

В інших сім’ях, «секрет» відомий сестрі або брату, які змагаються між собою зі спортивним азартом за любов матері і її прихильність. Контролююча і конфліктна мати, так само, як і мати з нарцисичними рисами, видають таку підтримку «порційно», щоб вся увага була там, де вона, на її думку, і має бути: тільки на ній.

Підкилимна боротьба і газлайтинг

Сімейні секрети занурюють дочку, яка і так не відчуває себе доречною, в ізоляцію. Тож не дивно, що величезне питання, яке переслідує таких дітей, дуже просте: якщо люди, які повинні мене любити, не люблять мене, хто тоді в усьому світі полюбить?

Це питання, як правило, заглушає всі оплески, які можна почути на адресу нелюбої дочки з зовнішнього світу – ніщо не може підняти самооцінку, ні нові друзі, ні успіхи в школі, ні талант в чому-небудь.

Ставлення матері до дочки продовжує спотворювати почуття дочки – крапля за краплею, крапля за краплею, нескінченні краплі сумнівів. Насправді, в будь-якій прихованій боротьбі – в тому числі, в газлайтингу – наслідки руйнівні, саме з неочевидного конфлікту.

«Коли я вже виросла і намагалася поговорити зі своєю матір’ю про те, що вона мені говорила і що зі мною робила, вона просто заперечувала, що це взагалі було. Вона безпосередньо звинувачувала мене в перевертанні всього з ніг на голову. Вона називала мене божевільною і говорила, щоб брат називав мене «божевільна Дженні». Я знаю, що я була права, але все одно на якомусь рівні не могла в собі повірити і моя внутрішня боротьба все ще триває. Я так ніколи і не можу повірити своїм сприйняттям речей, ну, ви розумієте ».

Чому так складно порушити мовчання

Важко переоцінити складність емоційного зв’язку нелюбих дочок з їх матерями. Вони досі хочуть, щоб їх матері їх любили, навіть тоді, коли бачать, що у матері просто немає цієї любові. Вони відчувають себе нелюбими і в повній ізоляції, але бояться, що якщо про цю проблему говорити відкрито, це принесе ще БІЛЬШЕ сорому і почуття ізоляції. А найбільше вони переживають, що їм ніхто не повірить.

За оцінками дослідників, близько 40% – 50% дітей не отримують задоволення своїх емоційних потреб в дитинстві і мають небезпечний стиль прихильності. Сімейні секрети ускладнюють життя таким дітям, а тепер уже дорослим – їм важко відчувати, що їх чують і підтримують.

І якщо вам пощастило, і у вас були любляча мама або люблячі батьки, і хай не «ідеальне» дитинство, але все ж таке, яке допомогло вам впевнено встати на ноги, я дуже вас прошу пам’ятати про ці цифри і розуміти, що так було не з усіма.

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...
Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Copyright © 2015 Flex Mag Theme. Theme by MVP Themes, powered by Wordpress.

To Top
error:
$(window).load(function() { // The slider being synced must be initialized first $('.post-gallery-bot').flexslider({ animation: "slide", controlNav: false, animationLoop: true, slideshow: false, itemWidth: 80, itemMargin: 10, asNavFor: '.post-gallery-top' }); $('.post-gallery-top').flexslider({ animation: "fade", controlNav: false, animationLoop: true, slideshow: false, prevText: "<", nextText: ">", sync: ".post-gallery-bot" }); }); });