З сильної жінки на щасливу

Любити себе – це не похід в салони краси і покупка нових убрань.

Це дозвіл собі просто бути. Я приймаю себе у всіх проявах, слабкою і сильною, розумною і дурною. Це неземне блаженство – перестати ганятися за ідеалами і знайти ідеал в собі!

Я сиділа на березі річки і злилася! Ох, як же я злилася! Усередині все стискалося від образи, світ раптом став несправедливим, ворожим, і здавалося, що я в ньому зайва .. Я відчувала себе порожнім місцем.

Я ще доведу вам всім! Ви ще побачите, що я не якась слабка плакса. Не потрібна мені ваша любов!

У цей момент я прийняла рішення боротися. На березі сидів маленький воїн!

Я приймаю себе у всіх проявах, слабкою і сильною

Але ж я з таким нетерпінням чекала чергової поїздки в село до бабусі. Там так чудово!! Улюблені брати, походи з дідусем за грибами, неймовірно красива природа. Тиждень тому мені виповнилося 4 роки, я зовсім вже доросла!

Коли я приїхала, з першого дня все пішло не так. Вся увага була спрямована на шестирічного двоюрідного брата, який на той час вивчив столиці всіх країн. Всі захоплювалися тим, який він розумний, і ставили його мені в приклад.

А мені було набагато цікавіше ганяти на велосипеді, лазити через паркани, будувати цілі міста з піску і катати по ним машинки. Такий замурзаний шибеник з розпатланими косичками.

Всі мої бажання були спрямовані на дослідження цього цікавого світу. Пізнавати себе і свої можливості, мріяти, фантазувати і знати, що чарівні феї точно існують!

Але дорослі вперто переконували мене, що потрібно бути схожою на зразкового і допитливого брата, і для того щоб мене любили, я повинна бути хорошою. Мені ж було незрозуміло, чому вони не можуть любити мене такою, яка є???

Братик був не такий уже й чемний, просто перед дорослими робив те, що від нього чекають. Тим часом, коли дорослих не було, він обзивав, штовхав і ображав мене, знаючи, що я слабша і не зможу за себе постояти. Я намагалася розповісти бабусі з дідусем, як він себе поводить у їх відсутність, але мені не вірили і говорили, що все це нісенітниця.

Я плакала від безсилля і мене дражнили плаксою, це було дуже прикро. Я відчувала, як улюблені люди перестають мене розуміти. Не було відчуття захищеності, а була постійна напруженість від очікування насмішок. Зовсім не цікавляться, що відчуваю, ніби я стала прозорою і вони мене більше не бачать.

Здавалося б, у цій історії немає нічого кримінального. Швидше за все я ніколи б її і не згадала, якби не коуч-сесія, на яку я пішла через проблеми в особистих стосунках.

Неземна любов за 6 років перетворилася на кошмар. Внутрішня незадоволеність, відсутність чоловічої підтримки і розуміння. Образ жінки з радянського плаката, яка і в хату палаючу зайде і коня на скаку.. все частіше спливав у мене перед очима, і тут я задумалася. А так я хотіла жити? Чи про це мріяла?
У 25 років я різкими стрибками підходила до усвідомлення, що потрібно терміново щось змінювати. Я вирішила припинити токсичні стосунки і вирушила на пошуки себе.

Маленький воїн всередині мене вже втомився боротися зі світом, і дуже потребував любові. Мені хотілося бути слабкою дівчинкою, хотілося навчитися відпускати контроль. Я мріяла про сильного принца, який би переміг дракона. І тут же в уяві спливала картина, як я відбираю у свого принца меч, з криками “Ти нічого не вмієш, дай, я сама”. Розправившись з драконом, йду заспокоювати свого принца “Не бійся, милий, все позаду!”

Прочитавши в одному журналі, що потрібно любити себе, я усвідомила, що поняття не маю, як це. Я не могла любити себе, тому що не відповідала своїм же ідеалам. Поради по типу, зізнайтеся в коханні своєму відображенню, не допомогли.

Щасливий випадок познайомив мене з голографічним коучінгом, це метод опрацювання глибинних переконань на рівні підсвідомості.

Дослідження ситуації, яка сталася в дитинстві, показало, що саме в той момент сформувалися три переконання, що обмежують:

1. Я нікому не потрібна. Мені доводилося постійно доводити свою потрібність собі і оточенню, низька самооцінка, невпевненість – це лише маленька частина бонусів цього переконання

2. Любов – це відповідність очікуванням, тобто любов потрібно заслужити. Цілеспрямовано вибираючи чоловіків, які були не здатні цінувати мене, я щосили завойовувала любов. Тягнула стосунки, які давно пора було завершити, шкодувала і виправдовувала чоловіка

3. Світ ворожий, і свою слабкість показувати не можна. Я наполегливо долала всі труднощі ворожого світу, і пишалася тим, що я сильна особистість, а в душі ридала від втоми. І зрозуміло, ніколи не показувала свою слабкість.

Переконання бувають усвідомлені і неусвідомлені, позитивні і ті, які обмежують.

У своїй історії я розповіла, як формуються в дитячому віці несвідомі переконання, що обмежують. Такі ситуації зазвичай забуваються, але те, у що ми повірили в дитинстві, приблизно до п’яти років, ми проносимо часом через все життя.

Сигналом, що є помилкові переконання, служить негативна емоція, яка як дзвіночок, дзвенить нам – ЗГАДАЙ! ТЕ, У ЩО ТИ ВІРИШ, БІЛЬШЕ НЕ ПРИНОСИТЬ КОРИСТІ. І чим раніше ми виявимо помилкові істини і усвідомимо їх, тим легше і приємніше буде життя.

Світ відображає те, що вже є в нас. Він не налаштований вороже, і у нього немає завдання щодня підкидати нам нові труднощі.

Ми вирішуємо свої проблеми складними шляхами, і навіть не здогадуємося про те, як все просто. Шукаємо відповіді де завгодно, тільки не в собі.

Я вчуся у дітей! Вони відкриті світу і з радістю пізнають усі його межі. Ще чиста свідомість не навішує штампи і ярлики. Батьки, що приймають нас хорошими і поганими, сумними і веселими, успішними і не дуже, подають нам яскравий приклад любові і прийняття. Адже справжня любов не буває умовною. Мій маленький воїн знову перетворився в принцесу!

Я нарешті познайомилася з собою. Зрозуміла, що любити себе – це не похід в салони краси і покупка нових убрань. Це дозвіл собі просто БУТИ. Я приймаю себе у всіх проявах, слабкою і сильною, розумною і дурною. Це неземне блаженство перестати ганятися за ідеалами і знайти ідеал в собі!

Підготувала-Анна Рибалка

Залиште свій коментар

коментарів