Неймовірна притча, яка змінить ваше життя за 1 хв

Ця повчальна, мудра історія змусить вас переглянути своє життя і, можливо, навіть кардинально змінити свої погляди!

У одного султана було чотири дружини. Найбільше він любив свою четверту дружину – наймолодшу і найласкавішу. Султан дарував їй багаті одягу, коштовностей, доглядав її більше всіх. І вона була весела і радувала його.

Він любив і свою третю дружину – виняткову красуню. Вирушаючи в інші країни, він завжди брав її з собою, щоб всі бачили її красу, і завжди боявся, що одного разу вона залишить його і втече до когось іншого.

Султан любив і другу свою дружину – хитромудру і досвідчену в інтригах. Вона була його довіреною особою, яка допомагала приймати мудрі рішення. Коли у султана були проблеми, він довіряв їх другій дружині, і вона допомагала чоловікові вийти зі складної ситуації та пережити скрутний час.

Перша дружина була найстарішою і дісталася йому у спадок від покійного старшого брата. Жінка була дуже віддана чоловікові й робила все можливе для збереження і примноження багатств як самого султана, так і всієї його країни. Султан не любив свою першу дружину, попри те, що вона глибоко його поважала і цінила. Він не звертав на неї ніякої уваги.

Якось коли султан захворів, він почав згадувати своє пройдене життя, сповнене розкоші: «Зараз у мене чотири дружини, але коли я помру, залишуся один». Він покликав свою четверту дружину і запитав:

– Я любив тебе більше за всіх інших, віддавав тобі все найкраще, беріг тебе з особливим старанням. Зараз, коли я вмираю, ти готова рушити за мною до царства небесного?

– Звісно, ні! – відповіла вона і вийшла, не зронивши більше ні слова. Її слова, як кинджал, вразили серце чоловіка.

Тоді засмучений султан запитав свою третю дружину:

– Я захоплювався тобою все моє життя. Зараз, коли я вмираю, ти готова рушити за мною в потойбіччя?

– Ні! – відповіла його третя дружина. – Життя таке прекрасне! Коли ти помреш, я думаю ще раз вийти заміж!

Серце султана защеміло: такого болю воно ще ніколи не знало. Тоді він запитав свою другу дружину:

– Я завжди приходив до тебе за допомогою, і ти завжди допомагала мені й була для мене найкращим радником. Зараз, коли я вмираю, ти готова рушити за мною туди, де бліді тіні стогнуть і молять володаря душ про пощаду?

– Дуже шкода, що не можу тобі допомогти в цей раз, – відповіла друга дружина.- Єдине, що я можу зробити, це з честю тебе поховати.

Її відповідь вразила султана, як тисячі громових блискавок, а в цей момент він почув голос:

– Я піду з тобою туди, куди ти мене поведеш і буду поруч з тобою до кінця!

Султан обернувся і побачив свою першу дружину. Вона виглядала блідою, заплаканою і виснаженою горем до невпізнання. Він тихо зі смутком відповів:

– Я повинен був уважніше ставитися до тебе раніше!

У кожного з нас є чотири дружини:

Наша четверта дружина – це наше тіло; яке не має значення, скільки сил і часу ми вкладаємо в те, щоб виглядати добре, воно нас залишить, коли ми помремо.

Наша третя дружина це наша кар’єра, становище, гроші, багатство, соціальне становище. Коли ми помремо, вони належатимуть іншим.

Наша друга дружина це наша сім’я і родичі. Не важливо, скільки вони нам допомагали тут, найбільше, що вони можуть зробити для нас провести нас на той світ з пошаною.

І наша перша дружина це наша душа, яку часто ігнорують через гонитву за удачею, владою, багатством і задоволеннями. Попри це, душа завжди з нами. Ставлячись до неї з турботою й увагою, оберігаючи та розвиваючи її, ми можемо подарувати світу і собі найбільший подарунок.

Залиште свій коментар

коментарів