Притча: Шматочок бруду

– Мамо, ну будь-ласка, ну дозволь мені… – плаксиво повторював Максимко, слідуючи за мамою по кімнаті.

Мама носила на руках маленького братика, який трохи прихворів. – Чому всі діти дивляться телевізор, скільки хочуть, а я тільки півгодини в день? – Приставав хлопчик до мами.
Нарешті малюк заснув, і мама поклала його в ліжечко, а потім сіла з Максимком на диван.
– Синку, пограй в іграшки і не заважай мені зробити всі мої справи. А ввечері я дозволю тобі, як завжди, подивитися хорошу дитячу передачу.
Мама ніжно обняла сина, але Максимко залишився незадоволений. Він, зітхнувши, пішов у свій куточок з іграшками. Йому так подобалися сучасні мультики! Їх дивилися всі друзі і з дитячого садка і з подвір’я. Але його батьки були суворі, вони дозволяли дивитися тільки добрі мультфільми та пізнавальні дитячі передачі. Хлопчик згадав сюжети деяких мультиків, які дивився в гостях у свого друга, і з захопленням став грати. Машини врізалися одна в іншу, м’які іграшки перетворилися на злісних монстрів, на дорозі лежали «убиті» солдатики… Захоплений грою, Максимко не помітив, що в дверях кімнати стоїть мама і сумно дивиться на нього.

В той же день після вечері тато зайшов до кімнати сина, щось ховаючи за спиною. Максим зрадів: тато часто приносив йому щось смачненьке.
– Хочеш соку, синку? – Татова посмішка була, як завжди, лагідною і добродушною. Він простягнув синові склянку з апельсиновим соком. Максим, передчуваючи задоволення, схопив склянку з улюбленим напоєм і хотів залпом випити його. Але в склянці плавав щматочок бруду.
– Тату, я не можу пити цей сік! Тут бруд! – Обличчя хлопчика виражало явну відразу.
– Але чому? Соку ж багато – цілий стакан, а бруду – всього маленький шматочок. Пий спокійно. – Здавалося, тато не розуміє, що так налякало сина.
– Тату, ти ж сам мені розповідав, що мікроби і бактерії небезпечні, що потрібно мити руки і фрукти. Я можу отруїтися…
Максим раптово замовк і уважно подивився на тата.
– Ти ж спеціально поклав бруд у сік? Але навіщо?
– Так спеціально, – тато сумно посміхнувся і обійняв Максимку, – Я хотів серйозно поговорити з тобою про те, що турбує нас з мамою. Твоя поведінка змінилося, ти став неслухняним, не з таким задоволенням слухаєш розповіді з Біблії. І ти постійно просиш включити тобі мультики.
– Тату, адже в мультиках немає нічого поганого. Добрі там завжди перемагають злих.
– А ти замислювався над тим, як вони перемагають? Вбивають, руйнують, використовують магію і чаклунство. Богу неприємно, що ти дивишся усе це, тим більше потайки від нас з мамою.
– Я ж не перестав вірити в Бога – а це найголовніше, – Максим вперто не хотів визнавати свою провину. Але й тато не здавався і вирішив все пояснити синові.
– Подивися, в склянці такий маленький шматочок бруду, але він зіпсував весь сік! Твоє серце – немов стакан. Все, що ти бачиш, чуєш, чим захоплюєшся і що любиш, наповнює його. І якщо ти будеш любити навіть трохи з того, що не подобається Богу, все твоє серце буде наповнене гріхом. І ти навіть не помітиш, як головним для тебе стане не Бог, а все, що ти бачиш в мультфільмах. Ти будеш любити жорстокість, гроші, славу, легке життя. Я переживаю за тебе, синку. – Тато ще міцніше обняв Максима, а той опустив голову і замислився.
– Я й не думав, що моє серце може стати злим через мультики. Ти помолишся зі мною, тату? Я хочу попросити в Ісуса прощення.
Тато і син схилилися на коліна і звернулися за допомогою до люблячого Бога.

А потім вся сім’я пила на кухні смачний і корисний сік, крім молодшого брата: він напівсонний смоктав з пляшечки молоко.

Залиште свій коментар

коментарів