5 простих способів відучити дитину вас перебивати

Батькам знайомі відчуття, коли вони зайняті чи з кимось розмовляють, а дитина прибігає і починає говорити чи навіть кричати про те, що хоче сказати.

Жодні вмовляння почекати не спрацьовують.

Здається, малюку абсолютно байдуже до того, чи є час у батьків. Прийшло щось на думку, захотілося чогось – це треба одразу озвучити.

Одна з причин такої поведінки – дитина не усвідомлює, що батьки вони можуть бути зайняті, а ще вона не знає іншої моделі поводження.

5 способів, як навчити малюка терпінню і ввічливому звертанню, радить для The Huffington Post експертка з батьківства Аріадна Брілль.

Уважно слухайте дитину і поважайте її думку

Дитина повинна бачити ввічливу модель спілкування змалку.

Тому говоріть з іншими так, як би ви хотіли, щоб дитина говорила до вас.

Поясніть малюку, що час на ігри майже завершився замість того, щоб наполягати, що він повинен припинити бавитись.

Заохочуйте дітей ділитися своїми думками, історіями та ідеями й завершувати їх.

реклама

Під час їхньої розповіді не перебивайте і не виправляйте, дослухайте.

Спробуйте особливий код або сигнал

Коли син починав мене перебивати, я делікатно брала його за руку. Це був сигнал “Я тебе бачу, але ще не готова слухати”.

За часом ми змогли “розтягнути” час очікування до хвилини.

Тепер, коли дитина у початковій школі, ми маємо два особливі сигнали.

Один спецсигнал означає, що я чи дитина буде готова слухати за хвилину-дві, інший – що потрібно більше часу.

Винятки – термінові ситуації.

Ви можете обрати з дитиною спецсигнали на свій смак: потиск руки чи тертя носа, абощо.

Перебивайте дитину дбайливо, щоб вона навчилась робити те саме

Іноді вам необхідно перебити те, що говорить ваш малюк.

Дорослому ми можемо сказати: “Вибач”, “Перепрошую“, “тощо.

З дитиною варто говорити обережно, з повагою, щоб вона навчилась робити так само:

“Вибач, я бачу, що ти граєшся, але нам уже час виходити”

“Виглядає так, що тобі дуже весело. Мені потрібно тебе потурбувати і прибрати, щоб ми могли йти спатки”.

“Донечко, мені потрібно поділитись з тобою чимось. Зараз гарний час для цього?”.

З повагою до дитини попросіть її почекати

Варто давати дитині можливість вивчити, що очікування – це також важливо.

Але це треба робити тоді, коли дитина дійсно може успішно почекати.

Поясніть малюку, що ви будете зайняті, що приділите їм увагу, як тільки завершите справу.

Будьте конкретними, наскільки це можливо:

“Я поговорю по телефону кілька хвилин, а потім ми можемо почитати книжку”

“Мені треба дещо сказати твоєму таткові і потім я прийду до тебе. Ось пазлики, можеш поскладати їх, поки ми говоримо”.

“Мені потрібно 10 хвилин тиші, що ти хотів би робити в цей час? Можеш придумати сам чи тобі допомогти?”

Терпіння + налаштування очікувань

Щоб навчити дитину не перебивати або робити це ввічливо, потрібна практика.

Мій гучний малюк, який кричав, виріс у щасливу 8-річну дитину, яка поважає інших.

З трьох років ми вчили його торкатися моєї руки і дуже ввічливо казати: “Вибач, мамо” замість говорити все, що у нього на думці.

Інколи я давала йому зрозуміти, що ще не готова слухати: “Мені потрібно ще декілька хвилин, будь ласка”, “Я послухаю тебе за хвилинку”, “Я бачу, що потрібна тобі, зараз не дуже вдалий час”, “Поговоримо, коли я договорю по телефону, гаразд?”, “Хочеш потримати мою руку? Я буду поруч”.

Важливо пам’ятати, що дитина росте і помиляється і захоплюється.

Вони перебивають вас не тому, що нахаби чи тому, що їм плювати на вас і ваші потреби.

Не кажіть дитині: “Тссс…” чи “Тихо будь”, це не допоможе.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама