Це тепер мій чоловік, а для тебе він тато – зрозуміла мене?

У мене була сім’я, як у всіх: мама, тато і я, їх дочка Світланка. Я тата дуже любила, а мама не працювала, вона займалася будинком і мною.

Але мною вона насправді не займалася, було видно, що я їй байдужа.

Папа кожен вихідний готував сніданок, будив мене, я снідала, потім він йшов на ринок, а потім ми ходили гуляти в парк, ми були щасливі, тато жартував, мама сміялася.

Але одного разу коли був вихідний і коли тато мене розбудив снідати, то я побачила, що моєї мами немає вдома – тато сказав, що мама пішла у справах і буде ввечері вдома.

Мама і справді прийшла ввечері, вона була щаслива, а тато був дуже сумний.

Я вранці прокинулася і почула, що тато просить маму, щоб вона віддала мене йому, але мама не погоджувалася.

Я зрозуміла, що мама з татом будуть розлучатися.

Я просила тата забрати мене з собою, але він сказав, щоб я зачекала, а потім я сама прийду до нього жити.

Батьки розлучилися, я залишилася з мамою. Скоро мама привела додому дядька Гришу і сказала:

«Це тепер мій чоловік, а для тебе він тато – зрозуміла мене? І спробуй тільки його не слухати. А то твій батько тебе розбалував, а я швидко все поставлю на свої місця».

Я не стала слухати вітчима і мама часто залишала мене без вечері, такого при татові не було.

Одного разу я прийшла зі школи, все зробила по дому, мама в цей час була на роботі, а вітчим сидів у неї на шиї.

Так ось, коли домашні справи були зроблені і я сіла робити уроки, прийшов додому мій вітчим, він був нетверезий, почав на мене кричати, що я не винесла сміття, а я йому сказала: «Відро для сміття дуже важке, у нас завжди тато виносив сміття».

Вітчим почав мене ображати, я боялася його. І тут я мовчки взяла відро для сміття і пішла виносити, але замок заїв.

Вітчим давай на мене кричати, він підійшов і відкрив двері, але крику було на весь будинок. Я відсторонилася маленько. Але мене покликали – я підняла голову, а це був мій тато і сусідка тітка Валя.

Тато вітчима як побачив так він відразу втік. Батько викликав поліцію, вони разом з дільничним склали протокол і дільничний залишився чекати мою маму з роботи – її викликали звідти.

Коли вона прийшла, то намагалася в усьому звинуватити мого батька і мене, вона мене ображала, але батько їй сказав:

«Я зробив велику дурницю, що пішов зі своєї квартири, тепер цього не буде, я буду жити разом зі своєю дочкою, а якщо ти хочеш з кимось жити, то йди до нього або на всі чотири боки».

Мати намагалася щось сказати батькові, але передумала. Був суд, її позбавили материнства і вона пішла не тільки з квартири, але і з нашої з батьком життя.

Зараз мені вже багато років, я сама мама, але мій тато досі зі мною, він мені допомагає з сином, вони дуже великі друзі.

Мій тато і моя свекруха, вона теж самотня, зустрічаються, ми з чоловіком дуже хочемо, щоб вони були щасливі, тому що ми дуже їх любимо і вони заслуговують щастя, як ніхто інший.

А про свою маму я більше ніколи не чула і не бачила її. Але думаю, що це на краще.

Залиште свій коментар

коментарів