Як ми ховаємося від неуспіхів

Успіх і удача – це не одне і те ж. Успіху досягає не той, кому щастить, а той, хто отримує правильні уроки з неуспіхів.

Неуспіх призводить до падіння самооцінки і викликає негативні емоції. Починає змінюватися мотивація. При падінні самооцінки виникає бажання якомога швидше вийти з незручної ситуації. У цьому стані людина замість того, щоб вирішувати проблеми, що виникли, починає робити все, щоб захистити свою самооцінку. Яким арсеналом засобів ми користуємося?

Звичайна поведінка при неуспіху

1. Відсторонюємося й ігноруємо проблему

Можна просто кинути ситуацію і не вирішувати її в надії, що «сама розсмокчеться».

Наприклад, у людини є бізнес, який потребує зворотних вкладень. Власник позичає гроші у приватних осіб під відсотки, а в бізнесі щось йде не так. В результаті виникають проблеми, і він вже не може обслуговувати свій борг, виплачуючи відсотки по обумовленому графіку.

Але, замість того, щоб вирішувати питання з інвесторами, просити відстрочки, заморожувати платежі, він просто вимикає телефон, розраховуючи, що коли справи нормалізуються, він знову вийде на зв’язок. В результаті більшу частину часу він не працює, а ховається від інвесторів. Ситуація стає ще гіршою. Тепер він уже не бізнесмен, а скоріше утікач.

2. Шукаємо винних

Я вже писав, що падіння самооцінки дуже важко переживається людиною, тому вона може захищати свою самооцінку, знаходячи серед оточення відповідальних за неуспіхи.

У мене є знайомі, які придбали рибальську базу. При цьому на момент ухвалення рішення про покупку обидва були згодні з цим рішенням. Але після придбання бази вони виявили, що вона збиткова і вимагає постійного фінансування.

Тоді один з партнерів звинуватив іншого в тому, що той схилив його до покупки бази. Знявши з себе відповідальність, він зберіг свою самооцінку на колишньому рівні.

3. Зображаємо жертву

Негативні емоції через падіння самооцінки приводять до того, що людина йде у себе, починає займатися самокопанням і самобичуванням. Неминуче вона знаходить підтвердження, що світ до неї несправедливий, що вона є жертвою.

Але нічого не робить, щоб вирішити проблему. Часто навіть не аналізує причини неуспіху.

4. Кидаємо на самому початку

Багато людей, зіткнувшись із проблемою, вважають за краще кинути справу на самому початку, оскільки проблема ще маленька, а переживання з її приводу вже великі. Поки самооцінка сильно не впала, краще відразу все кинути.

З’являється мотивація втекти з «небезпечної» ситуації, причому в більшості випадків ситуація може бути небезпечна виключно для самооцінки.

5. Не починаємо

Чимало людей із нестабільною самооцінкою ще на етапі задуму починають прогнозувати проблеми і неуспіхи. В результаті їм простіше взагалі відмовитися від дій, ніж щось починати, а потім переживати з приводу проблем.

Цим пояснюється той факт, що для деяких типів самооцінки вкрай характерна яскраво виражена пасивність. Вони починають щось робити тільки тоді, коли вже не можуть не робити. Ситуація не дозволяє.

Більш того, є люди, які, плануючи щось, концентруються саме на можливих проблемах. Адже у будь-якого починання можливі різні результати, оскільки воно містить у собі і можливості, і проблеми.

Більшість людей з нестабільною самооцінкою концентруються тільки на проблемах, які можуть становити загрозу для їх думки про себе. Вони майже не бачать можливостей, тому, прорахувавши всі можливі негативні наслідки, приходять до висновку, що краще взагалі нічого не робити і зберегти самооцінку на поточному рівні.

Неуспіх як Виклик

Однак існує і принципово інший механізм. Є люди, які ставляться до неуспіху як до виклику: у них виникає мотивація вирішити проблему і вийти переможцем із ситуації.

З точки зору досягнень в житті, більшого досягають люди, у яких при падінні самооцінки включаються механізми додаткової мотивації. Це дозволяє їм досягати поставлених цілей.

Але це лише механізм компенсації падіння самооцінки, хоча і більш ефективний, ніж механізм демотивації.

Я рекомендую вам вирішувати проблему, а не намагатися довести свою спроможність. Ваші неуспіхи не повинні впливати на вашу самооцінку.

Пропоную вам відповісти на кілька запитань:

– Як ви реагуєте на неуспіхи та проблеми?
– Як довго ви переживаєте неуспіхи?
– Як змінюється ваша мотивація при виникненні проблем?
– Які думки і почуття виникають у вас?
– Коли ви плануєте щось зробити, на чому ви концентруєтеся: на проблемах або на можливостях?
– Коли ви стикаєтеся з якоюсь проблемою чи неуспіхом, які думки у вас виникають? Чи не починаєте ви, замість того щоб вирішувати проблему, думати про те, «навіщо я сюди поліз», намагатися кинути все і більше не займатися цією проблемою? Шукати «винуватих» в ситуації? Йти в самокопання і відчувати себе нещасним, невезучим тощо?

Людина зі стабільною самооцінкою залишається спокійною. Крім того, вона може погодитися на програш, якщо в конкретному випадку це найбільш раціональний варіант.

Переклад ОТОЖ за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів