Життя коротке. Людям боляче. Не будь мудаком

Це послання написав американський пастор Джон Павловіце і опублікував його на своєму сайті:

Сьогодні я гуляв і спостерігав за людьми; за тими, хто проходив повз мене в магазині, проїжджав повз мене на дорозі, з’являвся в моїй стрічці новин, йшов по вулиці повз мій будинок.

Я намагався по-справжньому побачити їх.

Я намагався заглянути під зовнішню личину, за якою вони ховалися; уявити собі невидиму ношу на їх плечах: хворих дітей, стосунки, що розпалися, фінансові проблеми, важку депресію, глибоку скорботу, кризу віри, втрату сенсу життя – або просто персональний набір сумнівів і страхів, що гризуть, який вони тягають на собі з молодшої школи і ніяк не можуть скинути.

Я дивився на всіх цих людей і питав себе: «Яке воно – їх особисте пекло?»

Це змусило мене згадати про те, що я давно забув. Цим я і хочу з вами поділитися:

Життя дуже коротке і тендітне, як яєчна шкаралупа.

Для більшості людей життя – важкий тягар.

Навколишні відчувають набагато більше болю, ніж ви думаєте.

Кожен робить все можливе, щоб пережити цей день, багатьом доводиться для цього пройти через серйозні випробування.

Ніхто не застрахований від неприємностей і нещасть.

Людей не потрібно рятувати або виручати.

Мало хто потребує вашої допомоги.

Єдине, що їм дійсно потрібно, – це щоб ви не були мудаком.

Так, все настільки просто.

Їм потрібно, щоб ви не ускладнювали їх життя, не погіршували їх печаль, не посилювали їх страх, не додавали їм проблем.

Просто живіть за принципом лікарів: «Не нашкодь».

Це ж нескладно.

Не будьте мудаком, тобто:

Не нав’язуйте свої релігійні переконання іншим людям.

Не вимагайте від навколишніх у всьому з вами погоджуватися.

Не робіть іншим боляче, бережіть душевний спокій оточення.

Не заважайте батькам проводити час із дітьми, виховувати їх, готувати до дорослого життя.

Не кажіть людям, з ким їм можна вступати в шлюб і коли це краще робити.

Не створюйте стресових ситуацій, не доводьте людей до сліз і розпачу.

Не намагайтеся втримати людей від того, що вам здається неприйнятним.

Як не дивно, бути мудаком набагато складніше, і все одно таких серед нас більшість.

До чого призводять ворожнеча, жорстокість і байдужість?

У соцмережах, в школах, в сім’ях, навіть в кулуарах уряду – усюди ми бачимо недоброзичливих і розлючених людей.

Ми щосили намагаємося боротися із відчаєм, з реальними і надуманими страхами, з зовнішніми обставинами і внутрішніми демонами.

Ми робимо все, що в наших силах. Нам всім потрібно лише одне – щоб нам не заважали.

Ці слова звернені до мене.

Вони звернені до вас.

До звичайних людей.

До депутатів.

До президента.

Життя коротке.

Воно дуже крихке.

Люди сумують.

Вони борються.

Їм боляче.

Заради Бога і заради них – будь ласка, не будьте мудаком.

А ви готові підписатися під цим закликом?

Залиште свій коментар

коментарів