НЕ починайте стосунків із такою людиною ні за яких умов!

Кілька ознак, які однозначно сигналізують – з цією людиною не можна починати стосунки. Ні в якому разі, ні на яких умовах.

Є люди, з якими не треба починати стосунки.

Всі знають, що такі люди є, але не всі знають, як таку людину визначити. Що ж, зізнаюся і я – я теж не знаю стовідсоткового списку.

Однак я точно знаю кілька ознак, які однозначно сигналізують – з цією людиною не можна починати стосунки. Ні в якому разі, ні на яких умовах.

Але спочатку – необхідна преамбула.

Люди, буває, сваряться. Не завжди це відбувається яскраво, і, може бути, не завжди це можна називати сварками, але ось суперечки трапляються у будь-якої пари, без цього ніяк. Ми – не телепати, іноді не розуміємо один одного, іноді розуміємо неправильно, трактуємо невірно, домислюємо, перекручуємо і все в такому дусі.

Це природна частина нашого життя, і очікувати іншого не варто. Це тільки двадцятирічні наївні панночки можуть думати, що спільне життя – завжди душа в душу. Насправді, навіть у дуже люблячої пари трапляються розбіжності і непорозуміння (і, при деякому бажанні, сварки).

Після більшості сварок трапляються примирення. І як раз ось тут можна зрозуміти – варто з людиною починати будь-які серйозні стосунки або краще зупинитися зараз.

До речі, трохи відійдемо вбік. Людям властиво на початку стосунків вимикати голову і не помічати очевидних ознак, хм, шкідливих стосунків (назвемо так). Ось чоловік в запалі штовхнув жінку – вона не помітила. Через п’ять років він буде бити її на очах дітей. Ось жінка при своїх подругах зіронізувала над одягом свого хлопця – він не помітив. Через п’ять років вона буде ганити його останніми словами при співробітниках і партнерах по бізнесу.

Запам’ятайте – такі речі пропускати не можна. Ніколи. Якщо дати по руках на самому початку стосунків, може статися, що людина задумається і переробить себе (може, звичайно, і не переробити – всяко буває). Але якщо по руках не дати, людина не зміниться точно.

Ось тепер, коли вся попередня частина сказана, перейдемо до згаданої ознаки. Вона помітна не завжди, а тільки після сварок (тому я стільки розповідав про сварки).

Як я вже сказав, після сварок настає примирення. І йде воно завжди і у всіх за одним сценарієм. Хто-небудь приходить перший і пропонує помиритися. Як саме пропонує – це вже не важливо. Важливо, що хтось робить перший крок. І ось тут виявляється наша ознака.

Як людина може відреагувати на пропозицію помиритися? Мабуть, лише двома способами – погодитися або відмовитися.

І якщо ви підійшли, і сказали, мовляв, давай миритися, а людина з радістю відгукнулася – це добре. Якщо ви підійшли, а людина продовжує дутися і / або вимагає від вас особливих компенсацій – це привід насторожитися.

Але найголовніший момент в іншому. Якщо ви підійшли, запропонували миритися і людина – увага! – каже, що була неправа, теж погарячкувала, дарма розлютилася, перегнула палицю, занадто завелася, перетиснула, не стежила за словами тощо, то з нею точно можна мати справу далі.

А ось якщо людина – увага! – каже, що вам треба бути більш стриманим, не гарячкувати так, стежити за язиком, не нести нісенітницю і так далі, то від такої людини потрібно триматися якнайдалі.

Чому так. Людина, яка хоча б на словах, визнає і свою участь у створенні вашої сварки, в принципі розуміє, що стосунки – це справа двох. І що все, що відбувається у стосунках – це теж справа двох. Це людина дозріла для стосунків. Вона, можливо, ще не сильно вміє в них бути, але вона вже може навчитися.

А людина, яка впевнена, що це ви винні в сварці, яка ніяк, жодним чином не визнає свого вкладу в сварку (або будь-яку іншу сварку), така людина до стосунків не готова. Не дозріла. З нею можна тусуватися і веселитися, але серйозні стосунки з нею – протипоказані.

З такими серйозних стосунків не вийде. Не сподівайтеся.

Підсумуємо. З людиною можна будувати стосунки, якщо вона визнає свій внесок у ваші сварки. З людиною можна (заборонено, безглуздо, нерозумно – підставте будь аналогічне за змістом слово) будувати стосунки, якщо вона у всіх сварках звинувачує тільки вас.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Підготувала-Анна Рибалка

Залиште свій коментар

коментарів