Зі мною не розмовляє свекруха, мама обізвала мене запанілою ледаркою і чоловік щодня злиться і кричить

Скажіть, будь ласка, як жінки встигають, коли у них і робота, і дім, і малі діти?

Я нічого не встигаю. Запросила няню-домробітницю. Вдома скандал та істерики. Зі мною не розмовляє свекруха, мама обізвала ледачою і чоловік щодня злиться і кричить, наче всі кругом працюють, а я лежу з віялом на дивані. Навіть сексу майже два місяці немає, так сильно ображений чоловік. Перестав гроші давати, зовсім перестав допомагати.

Майже 6 років я була в декретній відпустці. Двоє дітей народилися один за одним, не виходячи з одного декрету, я пішла в інший.

Коли меншому виповнилося два з половиною, я вирішила виходити на роботу, хоча чоловік і свекруха наполягали на третій дитині.

Але я категорично відмовилася, оформила меншого в садок, старшу повністю підготувала до школи і стала виходити на роботу стажуватися, згадувати те, що забула за цей час і освоювати нові технології. Це нелегко. За 6 років багато що змінилося.

Але після роботи я нічого не встигаю, а справ домашніх повно. Дітей із садку забираю я, вечерю готую, прибираю і перу, ще й магазини, турботи, справи, прогулянки, заняття. Все це звалилося на мене, як лавина.

Чоловік щодня після роботи їде до батьків на дачу допомагати з будівництвом, повертається близько 10 або пізніше, вечеряє – і спати. Я просила не їздити на дачу щодня, пояснювала, що мені потрібна його допомога, але чоловік або відмовчувався, або казав, що дачу будує не тільки батькам, а й нам із дітьми.
В такому чортовому колесі я крутилася два тижні, а потім запросила помічницю.

Засоби мені дозволяють. Я здаю дві квартири, які мені подарував батько, а якщо туго, то батько допомагає грошима.

До речі, квартира, в якій ми живемо з чоловіком, моя. Мені на весілля її теж подарував тато. З ремонтом і меблями.

А тепер на мене розлютилися всі, крім батька.

А що такого поганого я зробила?

Так, є Галина Сергіївна, помічниця, на пенсії, педагог із великим стажем, господиня. До нас вона приходить щодня, крім вихідних, о 16-00, готує вечерю, забирає дітей із садку, гуляє з ними, займається, а в 20-00 йде.

Що в цьому поганого? Що я роблю не так?

У мене теж роботи хоч греблю гати.

А ще я зрозуміла, що за час декрету так втомилася, що не можу виспатися.

Останнім часом вкладаю спати дітей і засинаю раніше за них. І при цьому я нероба і ледащо.

У цьому місяці чоловік не дав грошей на ведення домашнього господарства. Сказав, що тепер я самостійна, працюю, квартири здаю, значить, я багата і можу обходитися без його грошей. А він свої гроші буде відкладати на відпустку. Ми в вересні, виявляється, їдемо з дітьми на море і тепер, коли ми разом працюємо, то і відпустку будемо оплачувати порівну. Я сказала, що і утримання дітей ми теж зобов’язані оплачувати порівну, і ведення домашнього господарства… Але він сказав, що готовий все сам оплачувати, якщо я звільнюся з роботи і буду займатися дітьми.

Я відмовилася. Він грюкнув дверима і пішов.

Потім свекруха і мама стали мені дошкуляти, що я повинна залишити роботу і зайнятися домом і дітьми. У моїй роботі фінансової необхідності немає. У нас є житло, є машина, є гроші, є діти і вони вимагають уваги. Чоловік теж вимагає уваги і турботи. А справа жінки і дружини – забезпечити цю увагу… Тисячі жінок були б раді опинитися на моєму місці: виховувати дітей, варити борщі, пекти пироги і не думати про завтрашній день.

Три дні тому я сказала чоловікові, що хочу купити машину. Собі. Свою. На якій я сама зможу їздити на роботу і за продуктами, а не товктися в громадському транспорті і не тягати на собі сумки з продуктами.
Знову скандал. Знову стуки дверима і кулаками. Це і гроші, і зайві витрати, і необдуманий крок.

Не розумію, чому він і його мама вважають, що невістка повинна страждати?

Я не хочу страждати. Я хочу жити! Жити і радіти своїм дітям, радіти сонцю і цвітінню бузку, ходити на роботу і спілкуватися з колегами. Я хочу модно і стильно одягатися, а не купувати речі за принципом «зручно і для прогулянки з дітьми підійде». Я хочу сміятися, бути незалежною і дихати на повні груди, а не терпіти, страждати і прислужувати.

Чи я не маю рації? Чи жінка, вийшовши заміж, повинна всю себе присвятити чоловікові, дітям і дому, якщо цього вимагає чоловік?

Переклад ОТОЖ за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів