Істинні причини нашого роздратування. Ви будете здивовані!

Деякі люди викликають у нас неприязнь без, здавалося б, вагомих причин.

Начебто люди як люди, зі своїми «тарганами», як і будь-який із нас. Але роздратування, що дедалі більше всередині росте, ні з чим не сплутати…

Отже, причини виникнення роздратування, і що з цим робити (за книгою Діпака Чопра «Сім Духовних Законів Успіху»).

1. Розумні люди кажуть, що нас дратує в людях те, що властиво нам самим. А точніше те, що ми не хочемо в собі приймати і визнавати. Тих рис характеру, яких у нас немає, в іншій людині можемо просто не помітити, або поставимося до них байдуже.

2. Люди не виправдовують наші очікування. Чим ближча нам людина, чим більше «своєю» ми її вважаємо, тим більше від неї вимагаємо. Але у неї свої цілі і устремління і вона не повинна, та й не може зробити нас щасливими.

3. Нас часто дратують чужі успіхи. Це відбувається тому, що ми порівнюємо свої слабкі сторони з сильними сторонами інших людей. Цьому нас вчили батьки, вчителі, та й все наше суспільство, в якому заохочується змагання, яке нетерпиме до помилок, яке плювати хотіло на індивідуальність і особисті схильності людини.

4. Ми з головою занурені в матеріальність, вважаємо цінними матеріальні речі, ті, за які віддаємо гроші (які так важко заробляти!) І абсолютно не цінуємо справжні цінності – людські взаємини, те, що дістається нам безкоштовно.

Ми любимо речі і користуємося людьми. Тобто, як правило, ставимося до людей, як до речей.

5. Ми не живемо сьогоденням, а мучимось минулим і турбуємося про майбутнє. Як часто, замість того, щоб насолоджуватися радістю теперішнього моменту, дарувати і приймати всю любов, повагу, вдячність, ми псуємо всю справу спогадами про нашу негативну реакцію на будь-які вчинки людини, або страхами через майбутнє, що нам цю любов і повагу не вдасться утримати.

реклама

6. Таке створене нами суспільство. І щоб змінити його, потрібно почати з себе. Тобто за все суспільство відповідає кожен окремо і всі разом. Звичайно ж, ви скажете: ну що може зробити одна людина? Я особисто завжди задаю собі таке питання: «Якщо не я, то хто?»

Відповідальність – інша назва свободи.

Що з цього виходить:

Нелюбов і неприйняття себе породжує нелюбов оточення, тому що світ навколо – це лише віддзеркалення світу всередині.

Негативні емоції (які і є самим життям) розфарбовують всю нашу реальність у відповідні тони. Ми самі притягуємо так звану «чорну» смугу.

Дратуючись, ми віддаємо свою силу.

Що з цим робити:

1. Пам’ятати, що ми – одне, що ми єдині. Що не можна перемогти за рахунок інших, але можна – разом. Що кожна душа прийшла в цей світ для того, щоб вирішувати свої завдання, і ніхто нічого вам не винен.

2. Прийняти себе цілком, полюбити, перестати порівнювати себе з іншими. Прийняти як свої переваги, так і свої недоліки, бо «в кожному темному куточку душі можуть таїтися скарби».

А коли ми приймемо і полюбимо себе, ми автоматично полюбимо і приймемо інших такими, якими вони є.

3. Взяти на себе відповідальність за всіх людей, яких ми притягуємо в своє життя. Кожна зустрінута нами людина показує нам нас, люди лише дзеркало наших стосунків зі світом.

4. Ми завжди можемо самі вибирати, як реагувати на поведінку іншої людини. Ми можемо не реагувати автоматично, рефлекторно (ображатися на образу чи радіти похвалі), а самі вибрати, створювати свої почуття, тобто бути креативними в цьому питанні.

Переклад ОТОЖ за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама