Може, припинити гнатися за непотрібними?

Прекрасна принцеса завжди вірила в любов і була готова боротися за неї до кінця.

«На війні всі засоби хороші», – думала вона, і тому, коли дізналася, що принц потрапив в безодню відчаю, рефлексій і зарозумілості розміром із Юпітер, вирішила будь-якою ціною врятувати бідолаху. Хоча навіть дракон, який охороняє цей скарб замкненим у башті, вважає його рідкісним мудаком.

Але принцеса – вперта натура, вона «і в вогонь і в воду» за коханим, тому, взявши з власної вбиральні найкращий і гострий меч, осідлавши вороного коня, вона вирушає в дорогу. І мчить вона, отже, на коні, волосся назад, а в голові точний план з порятунку.

А наш сумний принц так любить похвалу і захоплення, що всіма силами це заперечує, а в душі сподівається і вірить, що його все-таки пошкодують і таки вже, нарешті, врятують. Дурний, дурний принц.

Через багато випробувань довелося пройти нашій героїні, перш ніж битися з драконом за серце принца. Довго билися вони в полі чистому, а принц сидів у вежі, бачив все це з віконця і їв попкорн, запиваючи все це віскі. Мерзенний, мерзенний принц.

І ось під кінець чергового дня дракон запитав у принцеси:

– Слухай, дрібното, а навіщо тобі цей принц здався?
– Що значить «навіщо», я ж люблю його! – витираючи піт із лиця, обурено відповіла принцеса.
– Та ти його навіть не знаєш, він же, крім себе, полюбити нікого не може, він, крім як про себе, розмовляти більше ні про що не може, а ще він п’яниця і не сприймає багато інформації. Ну, навіщо він тобі?

– Я люблю його і повинна боротися за нього! – принцеса явно була вражена щирістю дракона.

– Я тобе благаю! Ну, по-перше, що ж за любов така, за яку треба боротися? Любов – це коли все добровільно і за взаємною згодою. Її марно вимолювати, випрошувати, і битися за неї сенсу немає. Вона або є, або її немає. Решта – фікція і твоя хвора уява. По-друге, ось ти подивися на цього свого принца уважніше, крім розчарування і заниженої самооцінки він тобі нічого не дасть.

Розуміння увійшло в мозок принцеси, побачила вона принца з іншого боку і зрозуміла всю дурість своїх дій.
– Ти маєш рацію, драконе. Вибач мене. Може, підемо поїмо? – принцеса кинула меч і попрямувала до свого коня.
– Та без проблем, давай залазь на мене, так швидше, я тут знаю одне місце недалеко, там шеф-кухар готує чудові стейки, ти повинна оцінити!

Принцеса і дракон полетіли разом вечеряти, а принц так і залишився похмурим і зарозумілим самозакоханим ідіотом.
Ось і казочці кінець, а хто читав – нехай постарається припинити гнатися за непотрібними, і придумувати любов там, де її немає.

Переклад ОТОЖ за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів