Найбільше прозріння у моєму житті

Ми самі створюємо свій світ, своє життя і ніколи не пізно зробити його прекрасним.

Наше життя залежить тільки від нас, всі події, всіх людей, які опинилися поруч, ми притягли самі своїми думками, своїми діями.

Найбільше в житті прозріння сталося зі мною в мікроавтобусі. Якось одного разу ми з друзями заробили і вирішили зайнятися автотуризмом. Орендували трейлер і рвонули кататися світ за очі.

І досить скоро я звернув увагу на дуже дивне явище. Ми проїжджали через різні місця – приємні і не дуже, красиві і не дуже, іноді небезпечні, іноді потворні. Але наш настрій набагато більше залежав не від того, що нас оточувало, а від того, що відбувалося всередині нашого трейлера.

Навіть в найкрасивішому, приємному у всіх розуміннях місці нам було зовсім недобре, якщо ми, наприклад, посварилися. А коли стосунки були хорошими, то навіть в найбільш незатишному містечку нам було цілком собі весело.

Але справжнє прозріння сталося зі мною, коли якось увечері ми зупинилися на ночівлю у великому трейлер-парку. Навколо нас були припарковано десятки інших трейлерів.

І в кожному з них – був свій світ. В одному – турбота, в іншому – байдужість. Десь м’якість, розуміння і радість. А десь жорсткість, неприйняття і взаємні образи. Десь сварилися, а десь любили. В одному трейлері був рай, а в іншому – пекло.

Всі трейлери були припарковано в одному місці, в абсолютно однакових умовах, але при цьому їх внутрішні світи нескінченно відрізнялися один від одного.

І ось тут я зрозумів дивовижну річ. Знаєте, кажуть, ми всі живемо в одному світі. Мені здається, це неправда. У кожного з нас свій власний, індивідуальний, унікальний, особистий світ, що відрізняється від всіх інших. Свій трейлер, у якому разом з нами їдуть життям наші друзі, товариші по службі, родичі і кохані.

Нам здається, що якість нашого життя у величезній мірі визначається зовнішніми обставинами – світовими новинами, урядовими рішеннями або життєвими перипетіями.

Але в реальності світи двох людей, що живуть в одному місті, на одній вулиці, і навіть в одному будинку можуть нескінченно відрізнятися один від одного. І рівно те ж стосується двох людей, які існують на однаковому фінансовому або соціальному рівні.

Свідомо чи несвідомо, свідомо чи ні кожен з нас створює свій світ сам. І те, яким є цей світ, набагато більше залежить від дій, рішень і вибору попутників, ніж від будь-яких зовнішніх обставин.

І добро і зло, вчинене нами, нікуди не зникає, воно залишається з нами, в нашому світі, іноді – назавжди.

Mobiles in mobile – рухливе в рухомому – було девізом підводного човна Наутілус, побудованому індійським принцом, капітаном Немо, якого придумав письменник і фантаст Жюль Верн.

Mobiles in mobile. Рівно те ж саме можна сказати і про наші особисті світи, які ми собі створюємо.

Я багато років навчався створювати свій світ. Це велике, складне і дуже важливе мистецтво. Я вчуся цьому досі.

Але в той вечір, в трейлер-парку я засинав, думаючи, що завтра вранці трейлери роз’їдуться – кожен своєю дорогою по своєму маршруту. Але, яким би не був маршрут, кожен із них відвезе свій світ із собою.

І що в житті все йде точно так само – кожен із нас живе у своєму світі, куди б він не пішов. Тому що кожен з нас возить свій світ з собою.

Лише та відмінність, що у трейлера, в якому ми подорожуємо у житті – прозорі стіни.

Переклад ОТОЖ за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів