По дорозі до Бога: поради афонського старця

Яким щораз технологічнішим не ставав би наш світ, те, що найбільше потрібне людині, незмінне: любов, прагнення Бога і віднайденні свого шляху.

Неймовірно проникливими порадами афонського старця ОТОЖ хоче поділитись із Вами.

  • Люди самі будують собі кордони життя, свторюючи межі, до яких прив’язались, і не бажаючи виходити за них.
  • Життя – це підручник, який закривається з останнім подихом.
  • Тільки коли зможеш позбутись від спогадів – почнеш жити новим життям.
  • Людина – це втілення Божої мрії.
  • На що витратиш свій час – те і буде сенсом твого життя.
  • Живе лише той, хто постійно себе перебудовує. 
  • Той, хто думає, що чогось досяг на духовному шляху, помиляється: він зупинився і пішов назад.
  • Якщо зло перемагає нас, коли ми цього не хочемо, то стаємо сильніші.
  • Якщо хочеш пізнати людину, то дивися на те, що вона таке, а не хто вона така.
  • Здобудеш тишу серця – матимеш тишу вічності.
  • Все, чим живеш тут і зараз – не твоє. Твоє – це те, що ти зміг змінити в собі.
  • Рятувати себе треба щодня.
  • Люди – це вікна, через які ми можемо бачити Бога.
  • Якщо ти хочеш побачити своє майбутнє – зумій побачити своє сьогодні, бо майбутнє – це перехід і з одного дійсного до іншого.
  • Йди за Богом, і твоє життя влаштується. Почнеш влаштовувати життя – зруйнуєш.
  • Кожен обирає заради чого жити: чи для того, щоб стати добривом, чи стати світильником добра.
  • Якщо зможеш жити, не опускаючи ані хвилі – дійсно житимеш.
  • Любов – це небесне світло у чистій душі.
  • Для того, хто любить Бога, життя стає вічністю.
  • Звичайні люди люблять звичайного Бога, але незвичайний Бог любить незвичайних людей.
  • Всесвіт не потребує людини, але Бога, який живе у ній.
  • Якщо любиш Бога – терпи все, коли терпиш все – розумієш, що означає любити Бога. Бо Царство Небесне береться силою.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів