Неймовірна стаття про те, як навчитися цінувати своє життя ще більше

Чудова стаття про те, як навчитися цінувати своє життя ще більше.

Завжди йдіть вчасно. Ідіть вчасно додому, навіть якщо вас там ніхто не чекає, із запальної вечірки, із гостей, навіть якщо не отримали «подарунків», від недоречних зв’язків і поганих звичок. Від депресії і похмурих думок, від важких спогадів, від стосунків, що вижили себе, від людей, які руйнують вас, або тих, хто поруч з вами.

Стаття, яку раз на рік варто перечитувати кожному. Чудова стаття про те, як навчитися цінувати своє життя ще більше.

Дайте іншій людині і собі шанс знайти того (можливо, знайти себе самого), з ким їй буде краще, комфортніше та спокійніше. І якщо ви не здатні  дати один одному це з тих чи інших причин, то не позбавляйте одне одного надії знайти це в інших стосунках і в самому собі. Ніколи так не скупіться,  не відбирайте у інших шанс бути щасливими так, як вони це розуміють, і з собою так не робіть. Тому що кожен з нас знаходиться в своїй точці еволюції, рухається в своєму ритмі, випромінює енергію на своїй частоті, вібрує на своїй хвилі і отримує свій досвід. І якщо ви увійшли з кимось в резонанс – ви знайшли один одного і танцюєте спільний танець. А якщо  ви перебуваєте в тривалому дисонансі, то ще й отримаєте необхідний досвід. Просто розпишіться під ним, а потім подякуйте. І залиште ці стосунки вчасно.

Ніколи не запускайте механізм, який придавить вас жорстким гнітом обставин, коли ви будете змушені приймати рішення в умовах куди менш зручних для вас; де вам доведеться вислизати з-під жорен вельми поверхневих, але тих, що боляче ранять – «громадських» суджень, яким діла немає до ваших справжніх, щирих і життєвих мотивів, до вашого задихнувшогося терпіння і довгих спроб щось «зберегти», когось «врятувати ».

Ідіть вчасно, не залишайте на вашому тілесному житті глибокі шрами, щоб не заразити свою душу ненажерливим вірусом провини – почуттям, яке з неймовірною ретельністю відторгає вас від реальностей життя і від самого себе. Ідіть вчасно, щоб не випалювати болючі малюнки на тендітному полотні вашої долі. І ніколи не зазіхайте на чужу шкіру!

Цінуйте своє життя більше, ніж ваше життя цінують інші. Ідіть вчасно, якщо хтось своє життя ставить вище вашого, бо за своє життя ви відповідаєте самі. Ніхто ніколи не народжується для того, щоб лягти на жертовний вівтар. І життя людині дано не для того, щоб приносити в жертву два великих Божих дари – наше життя і здатність любити.

Нескладно втратити себе, нескладно розчинитися у чиємось іншому житті,у іншому світі, у іншій реальності. Цього навіть нескладно вимагати і бажати.

Знайти себе – важко. Тільки ми можемо визначити  дозволену міру у використанні себе. Адже, жертвуючи собою, ви втрачаєте енергію, яка б могла вам знадобитися для будування здорових взаємин, на людину, яка, дійсно, вас варта.

реклама

Будь-які відносини плідні, коли в них є обмін, взаємодія, віддача. Це парний танець. Але якщо ви раптом почали відтоптувати один одному ноги до болю і крові, то потрібно припинити цей танець і, залікувавши рани, почати новий красивий, можливо, і з новим партнером. І так в будь-яких взаєминах – партнерських, сімейних, робочих.

Вчіться йти вчасно навіть посеридині розгортаючих подій,  і від самих ситуацій і обставин, не зунурючись в них, а проходячи повз. Ви зможете відчути цей момент: довіряйте собі, не вмовляйте себе, не обманюйте себе і не обманюйте інших.

Немає поганих людей, як би нам не хотілося про це посперечатися. Є люди, які відрізняються від нас. Бо істинний сенс цього священного дійства, який розгортається під сакральною назвою життя,

нам невідомий. Однак, ним наповнене абсолютно все, внутрішнє і зовнішнє, те, що знаходиться вище нашого розуміння і в його межах, живе і неживе. І немає важливішою відповідальності, ніж перед собою і один одним, але в першу чергу – перед собою.

Все, що відбувається в нашому житті, все, що відбувається навколо нас і на далеких Галапагоських островах Еквадору, відбувається з нашого дозволу. Ми дозволили нашому житті бути таким, яким вона є, ми привели цей час змін в дію, ми зірвали важіль з тієї пружини, що вирвалася з-під нагнітаючої сили і б’ється тепер в конвульсивно-хаотичному порядку. Ми дозволили переважати сірим відтінкам в нашому житті, ми дозволили собі всього боятися, ми дозволили собі бути аутсайдерами в своєму власному житті.

Озирніться, можливо, прийшов час піти від всього цього. Неймовірно важко кинути все те, що пережило себе, і піти, хто б що про це не писав. Йти важко, але йти вчасно просто необхідно. Нехай ця думка визріє в вашій душі настільки, наскільки вам це необхідно, але завжди йдіть вчасно.

Ідіть вчасно від суджень і думок інших, дивлячись лише на себе і свій шлях. Де точка вашої опори? Адже тільки так ви можете перевернути весь світ. Не шукайте її в інших. Розповім вам один секрет – її там немає! Якщо ми не маємо щастя, ми не знайдемо його в інших.

Ідіть вчасно від нав’язливих ілюзій і нав’язаних страхів, але продовжуйте рухатися, продовжуйте мріяти, продовжуйте пробувати. Не бійтеся помилитися – адже це означає, що ви намагалися. Не бійтеся реакції інших людей, ви все одно не зможете її стовідсотково передбачити, поки не зробите задумане, а якщо зможете – тим більше страх безглуздий. У вас завжди буде шанс  піти вчасно. Так,  піти, щоб рухатися далі.

Ми все розуміємо, коли ми чогось не маємо, а нам так цього хочеться, коли нам чогось не дали, а ми так чекали. Але ми ніколи не замислюємося про те, від чого нас цим вберегли, не давши нам бажане зараз.

Істина проста: все приходить вчасно, навіть чудеса. Тому йдіть вчасно, не затримуйте нікого. Тому що якщо ви затримуєтеся, сценарій життя вже переписується і для інших людей.

Переклад ОТОЖ за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама