У шлюб ТРЕБА вступати тільки тоді, коли це НІКОМУ НЕПОТРІБНО

У мене є син і  дочка.

І все було б чудово, якби мене не мучило одне страхіття. Це нав`язливі думки про те, коли моя старша дочка, яку я носив на руках, якій міняв підгузки і з якою ми разом  ввечері дивимося на вогники за вікном, одного разу приведе додому якогось, вибачте, ідіота і скаже: «Тату, тепер цей їжачок буде з нами жити”.

Єдина причина вступити в шлюб

Це жити з нами і спати з нею.

Мені чомусь здається, що цей непроханий мною  гість буде бідний, погано вихований і неохайний, і що у нього завжди буде довге нечесане волосся, а його ставлення до моєї доні буде не таким лицарським, як мені б того хотілося. А-а-а, і у нього буде маса огидних побутових звичок!

Словом, це буде точна копія мене, але набагато молодша.

І щоб трохи зменшити свою тривогу, поки старшій дочці всього лише вісім, поки не треба купувати ні маузер, ні злу собаку, спробую сказати це вголос: навіщо їй виходити заміж?! До речі, синові, який зараз вміє лише повзати і кусатися трьома зубами, напевно, теж не шкідливо буде прочитати цей пост десь через рочків двадцять.

Хоча, напевно, якби мій батько написати для мене щось подібне – ймовірно, я б його не зрозумів. Але все ж спробую ризикнути.

Категоричні причини, щоб не одружуватися / не виходити заміж:

Несуттєва причина під номером “нуль”.

Не варто одружуватися на комусь, тому що йому/їй так хочеться, або вам просто шкода цю людину, або вас хтось у цьому переконує. Дорогі мої діти, я знаю, що ви в мене не ідіоти, тому розповідати про це детально у мене немає бажання.

Тілесний потяг

Я знаю не одну, не дві і навіть не чотири пари, які побралися – якщо прибрати зайві словечка – тому що сексу хотілося, а без штампу в паспорті і обряду в храмі не дозволяли переконання або суворі батьки. Всі ці пари або розпалися, або, як кажуть в народі: «дуже погано живуть».

А це тому, що секс сам по собі, просто кажучи, досить швидко набридає і не призначений для тривалого проведення часу. Більш того, якщо він простий і природний як обід, то він набридає ще швидше. Заради тілесних радостей можна бути разом деякий час, але не на довгий період. Якщо ж ви плануєте провести разом усе життя, то слід пошукати для цього причини серйозніші.

Будь-які зовнішні обставини

Вік, тиск оточуючих, вказівки священника, воля батьків, бо так склалися події, «знаки від Господа» та інша швидкоплинна дурня. Усі ці причини для шлюбу є недостатнім фактором поєднання двох сердець, тому що знімають із молодят відповідальність за їх вибір. І в подальшому, коли стане зовсім погано, їм неодмінно захочеться  сховатися за непробивну стінку: «я цього не вирішував, воно само склалося». Питання тільки в тому, у кого першого нерви здадуть, а погано буде обом.

До речі, шлюб «по зальоту» відноситься сюди ж. З тією поправкою, що погано буде щонайменше трьом.

Господарські міркування

Виходити заміж за багатого з надією мати доступ до його багатства і подальше безтурботне життя – це  акт продажі, а не любові, і здійснювати його не варто – деякі речі належать нам не на стільки, щоб ми могли їх продати. І до такого роду речей відноситься, зокрема, наша душа, а шлюб – це союз душ, а не тіл – вести спільне господарство або  спати разом можуть будь-які дві людини, а бути чоловіком і дружиною двоє друзів навряд чи зуміють.

Втім, якщо ви все ж наважуєтеся на подібну угоду – то її і варто оформити як угоду, з усіма ганебними деталями на зразок шлюбного контракту. У іншому випадку у вашого контрагента надто сильна як юридична позиція, так і моральна. Усе скінчиться тільки погано і з великим конфліктом.

Самотність і відчуття нереалізованості в житті

Зазвичай в такій ситуації відбувається щось протилежне «чесної угоді», і та людина, яка вступає у такі стосунки у них програє. Коли ти себе продаєш за матеріальні блага, щоб отримати побільше і оцінити себе максимально високо, бо ніч темна, дорога далека, а перспективи туманні і треба встигнути отримати свій дохід, поки це можливо. А якщо людину штовхає до шлюбу самотність і страх, то вона не намагається отримати максимум, а «бере що є», тобто задовольняється мінімумом: «Краще так, ніж взагалі ніяк».

Не «ведіться» на цей обман.

І ніяке це не краще. У складному становищі, коли важко, коли боляче, коли ночі холодні і несонячні дні, подібний союз нічого не дасть, а, навпаки, відніме наявний мінімум свободи і сильно відіб`ється на вашому комфорті. А коли цей союз буде союзом двох вільних людей, які об’єдналися не за взаємною згодою, а скоріше за актом милосердя одного до іншого, то він поставить людей в нерівне становище, де надії на повноцінну повагу зазнають краху.

Одружуватися варто тільки в тій ситуації, коли всі ці міркування несуттєві. Це коли ніхто ні від кого не залежить і не буде залежати матеріально, коли кожному є, в разі чого, чим зайнятися і крім шлюбу.

Іншими словами, в шлюб варто вступати тільки тоді, коли це непотрібно.

Шлюб повинен бути розкішшю і примхою, капризом і пригодою, а не вирішенням усіх поточних чи майбутніх проблем, крім, власне, основної «що ми не в шлюбі».

Якщо вже цих двоє людей і вирішили ускладнити своє життя настільки, щоб не просто разом оселилися, але  жити разом напротязі усього їх життя, то це рішення повинно бути мотивоване виключно зсередини.

До речі, врахуйте, що чоловік або дружина – це єдина людина за все ваше життя, яка завжди буде поруч.

Усі інші будуть входити в ваше життя і йти з нього з тією чи іншою функціональністю – приятеля, колеги, товариша по чарці. Ваш контакт з усіма іншими людьми буде обмежений, а в шлюбі доведеться мати справу з людиною у всій її красіі, з усіма її непривабливими рисами.

Тому не приймайте свого рішення до того моменту, поки не зрозумієте, що бачите перед собою саме людину, а не її тіло, її блискучі перспективи,її інтелект, або ж свій власний комфорт через її присутність.

У шлюбі немає більше ніякої мети, крім єдності людей один з одним – тієї загадкової єдності, яка можлива лише між чоловіком і жінкою,  і яка не може бути нічим замінена.

Двоє друзів – це не шлюб, і коханці – це не шлюб. І навіть друзі, які разом сплять, або коханці, які ведуть спільне господарство – це інше.

Тому, дорога моя дочка і дорогиймій син ( раптом ви все-таки це прочитаєте), я можу дати вам тільки одну важливу порада – зв’язуйте своє життя шлюбом тільки тоді, коли матимете бажання  бути з конкретною людиною, і коли це бажання буде вашим.

Або так:

Якось одна жінка запитала у свого чоловіка: «Чому ти любиш мене?»

Спочатку він хотів сказати, що вона красива. Але зрозумів, що цього недостатньо: красивих жінок тисячі. Потім хотів сказати, що це тому, що вона любить його, але і цього виявилося недостатньо, бо його  любила не тільки вона.

Потім він намагався подумати про розум і про почуття гумору, і про смачні борщі – але борщ в ресторані був дійсно кращим, а розумним іронічним співрозмовникам не було кінця в його оточенні – скільки їх розвелося. І навіть думки про те, як йому добре з нею, виявилися повної неправдою – у кінці кінців, завжди можна знайти в житті кайф і посильніший. А слова про те, що без неї погано тим паче не допоможуть.

Залишилася тільки одна відповідь, тому він сказав:  «Тому що ти – це ти».

Ось коли зможете повторити цю фразу, без самообману і бажання когось порадувати, тоді, напевно,вам варто буде й одружитися.

Однак, дорогі мої діти, ймовірно, коли ви виростите, ви не будете цього читати…

Переклад ОТОЖ за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів