Чоловікові НАБРИДЛА жінка-воркотуха…тому попросив ВІН У БОГА ДРУЖИНУ-богиню

Жили-були чоловік та дружина – Іван та Олена.

Повертався чоловік з роботи, влаштовувався на дивані біля телевізора і читав газету. А дружина готувала і подавала чоловікові вечерю, і вічно бурчала, що він по дому нічого не робить, та й грошей заробляє небагато.

Івана дратували докори дружини. Але він у відповідь мовчав, а про себе думав: «Сама он яка квочка неохайна, а мені ще й вказує. Коли одружувався, то геть іншою була – красивою, веселою, ласкавою ».

Loading...

Одного разу, коли дружині захотілося, щоб Іван виніс сміття, він, знехотя відірвавшись від телевізора, пішов у двір. Повертаючись, чоловік зупинився біля дверей і звернувся до Бога:

– Боже, яке невезуче життя у мене склалося! Невже мені все життя з такою непривабливою дружиною-воркотухою доведеться жити? Це ж якесь покарання!

І раптом почув звідкись згори Іван тихий голос:

– Біді твоїй, Я міг би допомогти, але якщо дам тобі в дружини прекрасну богиню, то оточуючі, побачивши такі зміни в твоєму житті, будуть занадто здивовані. Давай краще ми зробимо так: я поступово буду вселяти в твою дружину дух богині, міняти її зовнішність і поведінку. Але тобі теж потрібно буде змінити своє життя, якщо хочеш, щоб богиня з тобою залишилася.

– Дякую, Боже! Я готовий поміняти своє життя заради богині. Скажи мені лише одне, коли дружина моя почне змінюватися?

–  Я зміню її трішки прямо зараз. І з кожним днем ​​буду перетворювати її все більше і більше в жінку твоїх мрій.

Повернувся додому Іван, сів на диван, включив телевізор і взяв газету. Але тільки щось йому не читалося … не терпілося поглянути, як його дружина змінюється. І тоді він зайшов на кухню, сперся плечем об одвірок і став розглядати дружину. А вона спиною до нього стояла: посуд після вечері мила.

І тут Олена відчула, що на неї дивляться і повернулася. Їх погляди зустрілися. Іван подивився на дружину і подумав: «Ні, поки зміни в моїй дружині ще не почали відбуватися».

А дружина, побачивши незвичайну увагу чоловіка і не розуміючи в чому справа,  поправила волосся, а на щоках її раптом спалахнув рум’янець:

– Що це ти так дивишся на мене?

Чоловік не знав, що відповісти,  тому пробурмотів:

– Я подумав, можливо, тобі потрібно посуд допомогти помити?

– Посуд? – здивовано перепитала дружина, знімаючи фартух, – Та я вже помила.

«Треба ж, прямо на очах змінюється, – подумав про себе Іван. – І покращала якось », – і став потихеньку посуд перетирати.

На другий день чоловік з нетерпінням поспішав додому після роботи. Так хотілося йому побачити його дружину, яка в богиню перетворюється. «А раптом вона вже сильно змінилася? А я все такий же … Про всяк випадок потрібно квіти купити, щоб в бруд обличчям не вдарити ».

Відчинилися двері, і вражений Іван побачив перед собою Олену, яка стояла в ошатному платті, яке він купив їй ще рік тому. Зачіска така красива, і сережки виблискують. Він розгубився раптом і простягнув дружині квіти, милуючись нею. Олена тихо ойкнула, а потім здивовано  взяла квіти і трохи почервоніла. «Ой, які у богинь очі! Який характер приємний! І взагалі, яка вона вся гарна! ».Зайшовши додому,Іван і собі здивовано вигукнув – на столі стояв витончений сервіз, два келихи, апетитні страви і дві мерехтливі свічки.

Коли вони сіли за стіл, Олена неочікувано підхопилася, промовивши:

– Ой вибач, я забула, що ти любиш їсти з включеним телевізором. А ще я купила свіжі газети для тебе.

– Не треба мені телевізор, а в газетах одне й те ж саме пишуть, – щиро відповів Іван, – Мені більше хочеться дізнатися, як би ти хотіла ці вихідні провести?

Олена і зовсім розгубилась:

– Що?

– Та я вирішив два квитки в театр купити, але спектакль ввечері, а вдень, можливо, пройдемося по магазинах? Адже у тебе, здається, немає вечірньої сукні?

Сказав Іван і мало не додав «сукні, гідного богині». Він бачив, що в цей момент перед ним, дійсно, сиділа богиня. Обличчя її світилося від щастя, очі блищали, а посмішка була милою і водночас загадковою.

«Боже, які ж ці богині прекрасні! Вона так  швидко гарнішає, хоч би я зміг бути гідним супутником для неї, – подумав Іван. І тут до нього, немов блискавка прийшла думка. – Треба встигнути! Поки богиня зі мною, попрошу її від мене дитину народити. У мене буде моя дитина від прекрасної богині! ».

– Про що ти задумався? Тебе щось хвилює? – запитала Олена, придивляючись до чоловіка.

А він був такий схвильований, що не знав, що й сказати. Чи  просити дитину у богині ?! Такого подарунка Бог йому не обіцяв. І гублячись в думках і почуттях Іван раптом промовив:

– Я не знаю … Можливо … Але я хочу сказати … Давно … Я хочу дитину від тебе, моя прекрасна богиня.

Олена підійшла до чоловіка, і він помітив, що в її повних любові очах, проблискували сльози щастя. А потім вона ніжно притулилася до Івана, який розкрив свої обійми.

Ой, яка ніч була! А який ранок! І день такий прекрасний! Яке ж чудове життя з богинею! »- подумав Іван, одягаючи  другого внука на прогулянку.

Переклад ОТОЖ за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Loading...