Коли він захворів, то незнайшлося жодної людини, яка б могла провідати його. Але те, що сказала йому медсестра, було для нього шоком!

Священик зайшов до своєї церкви посеред дня, щоб подивитися на людей, які моляться.

У цей момент задні двері відчинилися, і якийсь чоловік підійшов до вівтаря. Священик помітив, що цей чоловік не голився вже декілька днів. Його сорочка була порвана і пошарпана, а його пальто було зношене. Чоловік опустився на коліна і схилив голову, а потім піднявся і пішов.

У наступні дні рівно опівдні, проповідник бачив цього чоловіка, кожен раз, коли він опускався на коліна на хвилинку, щоб помолитися.

Одного разу священик вирішив запитати у чоловіка: «Що ви тут робите?»

Чоловік сказав, що він працював звичайним робітником на заводі, а в обідні години він приходив помолитися, тому що це додавало йому сил.

«Я заходжу ненадовго тому, що церква знаходиться далеко від заводу. І коли я стаю на коліна, щоб поговорити з Господом,  я говорю йому:

Я ПРОСТО ПРИЙШОВ СКАЗАТИ ТОБІ, ГОСПОДИ, ЯКИЙ Я ЗАРАЗ ЩАСЛИВИЙ, ТОМУ ЩО МИ ЗНАЙШЛИ ОДНЕ ОДНОГО І НАШУ ДРУЖБУ, І ДЯКУЮ ТОБІ, ЩО ТИ ЗАБРАВ МІЙ ГРІХ. Я НЕ ЗНАЮ ЯК молитися ПРАВИЛЬНО, АЛЕ Я ДУМАЮ ПРО ТЕБЕ КОЖЕН ДЕНЬ. ДОРОГИЙ ІСУСЕ, ЦЕ БЕН, який ПРОСТО нагадує про себе СЬОГОДНІ.

Священик поніяковів, а потім сказала Бену, що його молитва неймовірна. Він сказав Бену, що він може приходити молитися в будь-який час. «Це час, щоб прийти, і сказати спасибі», – відповів Бен і пішов до дверей. Потім священик став на коліна біля вівтаря, чого він ніколи не робив раніше. І його холодне серце, зігрівшись любов’ю, розтануло, коли він вперше за довгі роки зустрівся з Ісусом. Сльози потекли по його щоках, і він повторив молитву Бена:

ГОСПОДИ, Я ПРИЙШОВ СКАЗАТИ ТОБІ, ЯКИЙ Я ЩАСЛИВИЙ, ЩО МИ ЗНАЙШЛИ ОДНЕ ОДНОГО І НАШУ ДРУЖБУ, І ЩО ТИ ЗАБРАВ МІЙ ГРІХ. Я НЕ ЗНАЮ, ЯК ПРАВИЛЬНО молитися, АЛЕ Я ДУМАЮ ПРО ТЕБЕ КОЖЕН ДЕНЬ. ОТЖЕ, ІСУСЕ, Я ПРОСТО нагадую тобі про себе СЬОГОДНІ.

А в один прекрасний день, священик помітив, що старий Бен не прийшов. Так минуло декілька днів, але Бена  не було, тому він почав переживати. Священик запитав про нього на заводі, і дізнався, що він хворий. Він лежав неподалік у місцевій лікарні.

Тиждень, який Бен провів у лікарні, змінив звичайне життя медиків. Його усмішка і радість передавалась всім. Він знайшов спільну мову з хворими по палаті, а потім одягнув посмішки на їх обличчя. Старша медсестра не могла зрозуміти, чому Бен був такий щасливий, якщо його ніхто не провідував, і навіть не дзвонив.

Священик, який прийшов до Бена, сказав медсестрі, що вона даремно його звинувачує, адже у чоловіка просто немає друзів, які могли б його підтримати і провідати, і в цьому немає його провини. А старий Бен заговорив з чарівною посмішкою: «Медсестра зовсім неправа, на жаль, вона не могла знати, що він був тут весь час! Кожен день опівдні він приходить сюди, мій любий друже. От бачите, він і зараз сидить тут і, тримаючись за мою руку, каже мені:

«Я ПРОСТО ПРИЙШОВ СКАЗАТИ ТОБІ, БЕНE, ЯКИЙ Я ЩАСЛИВИЙ, що МИ ЗНАЙШЛИ ЦЮ ДРУЖБУ, І ЩО Я врятував тебе від ГРІХА. Я ДУМАЮ ПРО ТЕБЕ ЗАВЖДИ І Я ЛЮБЛЮ СЛУХАТИ, ЯК ти молишся, І ТОМУ, БЕНЕ, ЦЕ Я, Ісус, ЯКИЙ ПРОСТО нагадує тобі ПРО СЕБЕ СЬОГОДНІ … »

Переклад ОТОЖ за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів