Люби людей – користуйся речами, а не навпаки

Міжособистісна взаємодія – це те, з чим ми стикаємося напротязі усього життя.

Існує «золоте правило етики», сформульоване бог знає ким і коли, яке передається з однієї культури в іншу: «Ставтеся до інших так, як би ви хотіли, щоб ставилися до вас».

Постійно його переосмислювати і переформульовувати – це хороша традиція. Кожна культура намагається, в першу чергу, підлаштувати це золоте правило етики під себе. Саме так виникло християнське:

«Возлюби ближнього свого, як самого себе »,

а також категоричний імператив філософської етики Іммануїла Канта:

«Людина завжди повинна бути метою твоїх дій, а не засобом».

Іншими словами, якщо я тебе годую, то це тільки тому, що ти зараз – голодний, а я хочу, щоб ти був ситий, тому що я знаю, що бути голодним – це некомфортно. А не тому що я хочу, щоб завтра ти дав мені свій зошит з лекціями.

З цієї ж «опери» є одна анонімна максима, яка мені дуже подобається. Це переосмислення самого Канта (іншими словами – внучка «золотого правила етики»). Звучить так:

«Люби людей – користуйся речами, а не навпаки”.

А потім за «золоте правило етики» взявся усім відомий Еріксон. У чому цінність його твердження? Чи не в тому, щоб блиснути тією ж ідеєю, перефразувавши її?

Еріксон сформулював не тільки новий закон, а й назвав його по-новому: «Золоте правило поведінки». Для кого ж він сформулював цей закон? Для тих, хто максимально включений в процес міжособистісної взаємодії і більш того – від цього процесу залежить. Наприклад, від того, як спілкується людина з іншими, залежить існування її творчого проекту,  її бізнесу.

Цей закон найкраще вивчати в управління, для навчання менеджерів. Однак, не тільки для одих менеджерів. Навіщо їм усі ази людської мудрості і дотепності? Адже міжособистісна взаємодія – це те, з чим ми, прості люди, стикаємося напротязі усього земного життя, навіть не займаючи керівні посади і не працюючи з клієнтами цілий день.

Отже, Золоте правило поведінки:

Взаємодій з людьми так, щоб результат Вашого спілкування давав нові сили і вам, і тим людям з якими йде комунікація.

Так, ці слова вам відомі, але як багато за ними стоїть! Лише спробуйте їх втілити на практиці! Ця заповідь чітко пояснює: енергетичний вампіризм (коли після спілкування, сил додається тільки у однієї людини) тихо руйнує команду і всю справу загалом.

А елементарна психологічна безграмотність, коли після спілкування сил не залишається зовсім ні у кого, відразу топить корабель.

Еріксон дуже чітко пояснює наболіле питання: «Як спілкуватися з ближнім, щоб це було схоже на спілкування з собою?» А якщо я хочу шоколаду, а ближній мій сидить на дієті, що ж я йому повинен шоколад в рот запихати, бо так заповідь каже ?

Або, наприклад: «Не бажай ближньому того, чого не бажаєш собі»  виконувати з точністю, то половина людей буде ходити засмученими і втратить найдорожче, що в них є …

Насправді все дуже просто. Близькому ми даємо НЕ ненависний йому (і милий нам) шоколад, а  свою енергію. І чекаємо від нього того ж взамін. Чекаємо енергообміну. Тому, результатом здорового, якісного спілкування буде приплив нових і свіжих сил у обох взаємодіючих сторін.

Гра в одні ворота стомлює і дратує. А як зробити, щоб було саме так – порівну, і обом відразу? Ось над цим і варто подумати, включивши свій емоційний інтелект, та й неемоційний тут теж не завадить.

Якщо хочете, я висловлю свою думку, а точніше, розповім свою стратегію поведінки. На мій погляд, головне – не брехати собі. Тобто, не спілкуватися з тими людьми,яких ти на дух не переносиш. Спілкуватися потрібно тільки з тими, кого ти можеш з радістю сприймати як МЕТУ, а не як ЗАСІБ. Звичка користуватися людьми, звісно, принесе деякі швидкі земні вигоди, але боляче вдарить другим кінцем палиці – вона виснажить вашу енергетику. А людина з виснаженою енергетикою, яка звикла бачити в будь-якому спілкуванні тільки важку і нудну РОБОТУ, стане нецікавою взагалі, і будь-кому. Чи захоче вона  використовувати когось, натягнувши посмішку, все залежить від неї, як від чуми будуть розбігатися: чи будуть вірити її нещирому погляду і фальшивій усмішці.

Так, той, хто витрачає весь свій запас життєвої енергії на підтримку фальшивої (що не дає зворотного енергетичного зв’язку) дружби, залишається на бобах. По-перше, йому ніхто не віддасть свою енергію (так як щиро її віддають тільки в обмін на чиюсь!). По-друге, він нікого не зможе за звичкою використовувати для дрібної матеріальної вигоди – енергетично виснажену людину обходять стороною і не наливають їй навіть дарма кави.

Ну, а якщо Ви – майстер Золотого Спілкування, яке описав Еріксон, і якщо у Вас є люди, з якими Ви обмінюєтеся «новими силами», то у вас буде стільки цих сил, що Ви без зусиль зможете поділитися ними  навіть з похмурим і роздратованим незнайомцем.

Переклад ОТОЖ за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів