Зворушлива історія про двох старих друзів – чоловіка і кота

Жив був старенький-пристаренький дід, і було у нього хазяйство, яке складається з чотирьох кроликів і такого ж старого, як сам дід, рудого кота.

Баби не було – померла, і коротав дідусь відпущений йому термін
один-однісінький. Компанію йому складав старий кіт:
без шерсті, обдертий, майже без нюху і зору. Кіт практично нічого не їв і багато спав, а на вулицю виходив
лише по нужді.

У молоді роки коту сильно діставалося від діда, то за несанкціоноване місце для туалету, то за те, що на стіл заплигне, то мишей
не ловить. Не знаю, що кіт думав про педагогічні здібності діда,
але дідове виховання йшло коту на користь. Незважаючи на те, що після
кожної екзекуції бабка притискала котішку (так вона його кликала іноді) до грудей і заспокоювала його, погладжуючи, загладжуючи його до втрати свідомості.

Дід не схвалював настільки ніжних поривів бабусі, але мовчав.
Так як дуже її любив, а вона, в свою чергу, дуже любила
пухнастого рудого шибеника. Життя налагодилося, кіт слухався діда, ловив
мишей і іноді щурів, а дід натомість не застосовував до кота репресій.
Ось так і жили два ветерана – дід та кіт.

Оскільки дід нарешті  зрозумів, що кіт вже
на заслуженій пенсії, то особливих вимог до нього не пред’являв.
Крім того, щоб покласти його собі на груди, щоб той його погрів. Що кіт із задоволенням і робив, згорнувшись калачиком. А дід в такі моменти
згадува про свою бабусю (адже кіт був її улюбленцем).
Мишей дід ловив мишоловками.

Але одного разу, зглянувшись над
старим котом, вирішив побалувати його свіжоспійманою мишкою. Вийняв її з мишоловки, приніс її в хату і поклав перед котом. Кіт довго нюхав її,
трохи поворушив її лапою, подивився уважно на діда, потягнувся і,
тихесенько мяукнув, попросившився на вулицю. От засранець, промайнуло в голові старого, я йому мишей ловлю, а він морду верне. Однак, кота
випустив.

Кота не було доби, що було просто небаченим випадком,
так як більше ніж на годину кіт на вулиці не затримувався. Дід переживав.
Але кіт з’явився, як в старі добрі часи з мишею в майже беззубому роті.
Поклав її перед порогом, як зазвичай робив це в свою котячу молодість, попив
молока і ліг спати.

Дід стояв стовпом, дивлячись то на кота, то на принесену мишу.
Згадав, як вчора пропонував йому спійману свою, і, трохи подумавши, сказав сплячій тварині:
– Рижик, та я не це мав на увазі …

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів