Люди, від яких смердить нещастям

Зазвичай це привабливі, добре освічені і порядні люди, від яких хочеться бігти.

Не розбираючись в причинах і не маючи чітких пояснень вашого внутрішнього ставлення до них, ви просто тримаєте з ними дистанцію в спілкуванні. Це спрацьовує як інстинкт.

Серед цих людей є ті, які прагнуть до зростання, займаються саморозвитком, захоплюються спортом і йогою. Іноді, вони намагаються робити вигляд, що все у їх житті чудово, підбадьоруючи себе. Але, на жаль, запах цим не перебити. Їх нещастям несе за версту. А як відомо, свій запах людина не відчуває – його чути тільки осторонь.

Я припускаю, що причина тут – в гниючих знаннях.

Коли кількість споживаного контенту набагато перевищує дії  його засвоєння, то виникає інформаційна інтоксикація. Вона і собі веде до енергетичного застою та розкладання.

Якщо ти зрозумів інформацію на 100 відсотків, але не дієш (міркування, умовивод, логічні рішення тощо)  – енергія знань починає застоюватися, викликаючи внутрішній дисбаланс і постійне незадоволення. Крім того, тут спрацьовує і наша фізіологія – здатність формувати звички в діях і почуттях. І якщо вони повторюються хоча б на протязі одного місяця, то запах нещастя стає твоїм природним середовищем. Тому і говорять, що в питаннях осмисленого саморозвитку немає дороги назад. Якщо пустив знання в себе, то будь готовий мати з ним справу.

Сила впливу залежить від глибини проникнення інформації, яку ми споживаємо. На поверхневому рівні ці явища практично непомітні і стосовно безпечні. Але чим розумніша людина і чим більше вона здатна зрозуміти, тим глибше проникає інформація, а цей процес вже незворотній.

Мені теж свого часу довелося відмивати власний внутрішній стрижень від всієї гидоти, яка налипла на мене за роки нескінченних спроб натягнути реальність на каркас власних очікувань. Сьогодні я дивлюся на світ виключно через призму питання: «Як?»

Як відмитися від нещастя і перестати смердіти внутрішнім болем?

реклама

Лікуватися від цієї зарази потрібно комплексно, тому що, крім прямих причин, діє досить сильний фактор звички – механіку тіла «розумними доводами» не змінити. Потрібні цілеспрямовані дії, які змінюють усталені шаблони поведінки.

Нещастя має поганий запах, і навколишні його відчувають.

Пункт номер «нуль» – це фаза, без якої всі інші зрушення безглузді. Для початку важливо зрозуміти, як це огидно бути нещасною людиною.

Так само, як вас тягнете до спокійних і задоволених життям людей, так само вони прагнуть знайти собі подібних. Нещастя притягує ще більше нещастя, що служить доказом того, що ваше нещастя не найгірше. Як тільки людина захоче по-справжньому вирватися із цього порочного кола, вона буде здатна пройти шлях повного очищення своїми діями.

Скарги – головний запах у вашому смороді.

У спілкуванні з людьми, інфікованими нещастям, ви постійно чутимете вічні скарги: на світ, на себе, на несправедливість дійсності. Їм до болю  шкода свій біль, хоча вони не признаються в цьому навіть самим собі. Їх не влаштовує екологія, метро, ​​президент, черговий автор зі стрічки Фейсбука. Люди, які складніші за характером, знаходять більш витончені способи понити, загортаючи всі аргументи в міцний корсет логіки, мовляв, зараз я вам документально покажу, що світ мене не любить.

Їм часто буває «недобре», і причин у них знайдеться на це багато. Їх характерна риса полягає в тому, що вони обов’язково поставлять вас до відома.

Задля захисту таких людей, хочеться добавити, що вони найчастіше не помічають своєї реальної поведінки.

Внутрішній світ кожної людини оперується увагою. Увага таких людей спрямована на пошук доказів свойого внутрішнього болю, які вони постійно знаходять.

Що тут можливо зробити?

Різати по живому: перестати скаржитися і висловлювати невдоволення. Взагалі. Повністю. Навіть, коли нехтуєш справедливостю. Навіть, коли «можна і потрібно». Спочатку психіка буде чинити опір, бо ви намагаєтеся виштовхнути її із знайомого середовища.

У перші два тижні можливі почастішання випадків «справжніх приводів» для скарг. Так діє реальність на спробу усвідомлених змін – вона перебудовується, але якщо продовжити, буря вщухне – через місяць пройде переломний момент. В ідеалі вам повинно знадобитися для цього  21 день.

Аналогічна ситуація відбувається, коли ви приходите в спортзал – спочатку ваші м’язи болять, а потім звикають. Тіло трансформується через біль, яка є доброю ознакою, тому що процес вашого перевтілення запустився.

Робота зі скаргами, як і з м’язами – не на один місяць, а на все життя. Це нескінченна дорога змін, але, я даю вам слово, що через півроку ви будете вже іншою людиною, без специфічних ароматів.

«Ти мені винен», – раптом вирішив якийсь нещасний, побачивши вас уперше.

Існують люди, спілкуючись з якими, відчуваєш, що ти їм щось винен.

Насправді, вони роблять це неспеціально. Якось у них так повелося, що їм винні всі. Спочатку це були батьки, потім чоловік, або дружина, діти, керівництво, президент (куди ж без нього). Хіба це не є нормальним явищем? Батьки «повинні» любити і розуміти, так само як і чоловік, діти – любити і слухатися, керівництво – платити і поважати, президент – забезпечити щасливе й заможне життя. Що може бути «справедливішим»?

Тому, на всякий випадок, ви теж щось винні. І відчуєте ви це в перші 15 хвилин розмови.

От, наприклад, незаміжня дівчина, знайомлячись з новим хлопцем, не розуміє, чому вкотре нічого не виходить. Та тому що погляд відданої собаки, яка хоче їсти – не сексуальний.

Проблема полягає в тому, що нещасна людина думає, що вона перестане бути такою, коли їй щось дадуть інші. Наприклад, любов, гроші, спілкування і безпеку. Усі ці бажання йдуть від нездатності зробити себе щасливим самотужки і незмоги ділитися з оточуючими його надлишком. Саме тому такі люди постійно знаходяться в пошуку: куди б приткнутися, від кого б насититися щастям, замість того, щоб познайомитися, нарешті, зі своїм “Я”.

Вам ніхто нічого не винен: ні в любові, ні в повазі, ні в розумінні, ні в благополуччі. Краще подумайте, що можете дати ви своїм близьким, колегам, друзям, і, навіть президенту, щоб вам відповіли взаємністю?

Скажіть, отче, чи правда це, що секс без любові – це гріх? Усе без любові –  гріх.

Одного разу на схилі гімалайського лісу мені відкрили істину, на якій сформовані усі процеси цього світу. Вона полягає в контексті любові між чоловіком і жінкою, але сьогодні я розумію, що сенс цього вислову поширюється значно ширше:

Любов – це смуга одностороннього руху. Це ТІЛЬКИ ТЕ, що йде ВІД ТЕБЕ.

Я пам’ятаю, що я навіть сперечався, мовляв, все одно любов без взаємності – це не любов … бла-бла-бла, як я вмію. На це мені відповіли мудрим мовчанням з ледь помітною усмішкою, доброю і водночас хитрою. Немов та людина знала, що до мене згодом дійде сенс цієї фрази, і його це тішило. Що і трапилося, але рівно через два роки.

У вашому світі існує тільки те, що ви даєте. Якщо навколо вас одні приводи для нещастя – ви посилаєте в світ нещастя. Єдиний спосіб це виправити – не шукати в інших сигналів, а змінити свій.

А тепер біжіть негайно в душ! Для профілактики теж знадобиться. І ніколи більше не дозволяйте смороду знищити ваш аромат щастя.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама