Дорогий чоловік! Я давно вже не та, на якій ти одружувався

Лора Беркс написала пронизливий лист своєму чоловікові. Ми вважаємо, що його повинні прочитати усі зрілі чоловіки.

Дорогий мій чоловік!

Я хочу попросити у тебе вибачення.

Мені дуже шкода, що тобі не вистачало уваги останні чотири з половиною роки. Мені дуже шкода, що твої потреби були на другому місці. Запевняю тебе, ти завжди був і будеш одним із моїх найцінніших пріоритетів, але, на жаль,не найголовнішим.

Я знаю, що у тебе є потреби, бажання, мрії та наміри. Коли я говорю, що хочу бути тобі опорою, я не кривлю душею. Я знаю, тобі набридли мої виправдання: що я втомилася, що у мене болить голова або що я взагалі вже сплю, коли ти намагаєшся до мене притиснутися.

Повір, я б і сама не відмовилася мати стільки сил, скільки у мене було п’ять років тому назад. Та що там – я б не відмовилася мати стільки сил, скільки у мене було два тижні тому (коли я випрала, і навіть розклала по місцях десять кошиків білизни). Звичайно, ти цього не бачив, тому що я не хотіла тебе позбавляти твого дорогоцінного сну.

Я знаю: іноді здається, ніби ми – ділові партнери. У деякому сенсі цього слова, це дійсно так. Просто знай, що я хочу для нас і нашого шлюбу тільки найкращого. Адже разом ми скажено гарні!

Проблема в тому, що моє життя, мій мозок і моє тіло повністю присвячене тому, щоб бути матір’ю нашим хлопчикам, які один-в-один схожі на тебе. Навіть коли вони міцно засинають, а ми сидимо на дивані і дивимося кіно, мій мозок все одно залишається в материнському режимі.

Я думаю про завтрашній день; я думаю про те, що буде через десять років. Я пригадую, чи є у тебе на завтра робочий одяг. Я хвилююся за гроші, розвиток дітей та відсутність молока вдомі.  Я не можу ні на мить відключити функцію материнства. На даний момент я – мама, і це дуже стомлює фізично, емоційно і психічно.

реклама

Я не хочу, щоб ти думав, що ти став для мене менш важливий. Я не змогла б прожити без тебе –  і не захотіла б. Але факт залишається фактом: ти дорослий і можеш сам про себе подбати. Раз ти можеш голосувати, то вже точно можеш сам собі приготувати обід. Раз ти маєш право водити машину, то вже точно зможеш самостійно записатися до лікаря.

Коли ти приходиш з роботи, тобі, на жаль, дістається найгірший варіант мене. Кращий пішов на наших з тобою дітей. Відкрию тобі секрет: бувають дні, коли “кращого варіанту мене” просто неіснує.

У мене немає сил піклуватися про твоє самопочуття, самопочуття наших хлопчиків, самопочуття нашого кота, а тим паче про моє власне. Як ти гадаєш, кого мені доводиться ігнорувати найбільше? Не тебе. Не дітей. Не домашніх тварин. Коли я говорю, що мені погано,  що я не виспалася, це означає, що у мене не було вільної хвилини попіклуватися про себе.

Так, ти радиш мені сходити до лікаря, краще харчуватися, пити більше води, але для себе я – останній пріоритет. Я знаю, що це неправильно, і не скаржуся. Я просто пояснюю, що коли хтось змушений поступитися, тому що одна людина не в змозі робити все відразу, поступатися доводиться мені.

Я хвилююся за твої напади апное уві сні, за твої алергії, за твої колінні спазми. Я хвилююся за висип у Алекса і за раптові соплі у Бена. Я навіть переживаю за вуха нашої собаки, і скільки буде коштувати зводити її до ветеринара.

Я хвилююся, що у рибок в акваріумі занадто багато водоростей, тому їм треба поміняти воду. А коли цей нескінченний список пунктів викликає у мене почуття провини, я намагаюся заснути. Звісно, ти в цьому не винен. Я тебе не звинувачую і не хочу, щоб ти був іншим.

Ти робиш неймовірно багато для нашої сім’ї. Я не знаю нікого, хто так багато працює, як ти. Я ніколи не зустрічала людей, які б так піклувалися про інших і про мене. Кожен раз, коли я бачу, як ти допомагаєш комусь, знаючи, що у тебе з цього нічого не вийде, я закохуюся в тебе ще сильніше. Ти – найдобріший і батько в світі. Діти  ж не просто так плачуть, коли ти йдеш на роботу. Так, мене це трішки зачіпає, але думка про те, що ти для них – приклад і зразок, наповнює мене любов’ю і гордістю.

Я – не та, на якій ти одружився 11 років тому назад. Я змінилася і перетворилася в дружину, матір, подругу і берегиню порядку. Я кухарка із спеціалізацією  курячих Наггетс і макаронів. Я домогосподарка, яка не вміє господарювати по дому. Я вболівальниця і бібліотекарка. Я медсестра і нянічка.

Я б ні за що в світі не стала нічого міняти. Мені не потрібне інше життя. Я люблю тебе і люблю життя, створене нами. Але я більше не та імпульсивна сексуальна пустунка, з якої ти колись познайомився. Я мати, і цим все сказано.

Завжди любляча,

твоя дружина

Лора Беркс – письменниця із Нью-Джерсі, яка пише ночами, а вдень ганяється за двома 4-річними близнюками.

За матеріалами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама