Чи в шлюбі ви, чи ні – ви повинні це прочитати

Коли я повернувся додому в той вечір, моя дружина накривала на стіл.

Я взяв її за руку і сказав, що нам потрібно поговорити. Вона сіла і почала спокійно вечеряти. А тоді я знову побачив біль в її очах.

Раптом я зрозумів, що не можу нічого сказати. Але я повинен був зробити це. Я хотів розлучитися. Я спокійно підняв цю тему. Здавалося, що вона абсолютно не розлютилася. Вона тільки запитала мене м’яко: «Чому?».

Я не відповів, і це її розлютило. Вона  почала кричати, що я не чоловік. Того вечора ми більше не розмовляли. Вона плакала. Я знав, що їй хотілося дізнатися, що трапилося з нашим шлюбом. Але мені було складно зізнатися, що моє серце тепер належить іншій – Джейн. Що я більше не любив її. Я просто її жалів.

З глибоким почуттям провини я склав документи на розлучення, в яких йшлося, що їй залишиться наш будинок, машина і 30% акцій моєї компанії. Вона прочитала його, а потім порвала на шматки. Жінка, з якою ми прожили 10 років, стала мені чужою. Мені було шкода, що вона витратила на мене так багато часу, але я не міг забрати свої слова назад – я полюбив іншу. Нарешті вона заплакала. А я цього і очікував. Для мене її сльози були свого роду звільненням. Думка про розлучення, якою я був одержимий останні кілька тижнів, ставала яснішою і чіткішою.

На наступний день я повернувся додому пізно, і застав її за столом, коли вона щось писала. Я вирішив не вечеряти і пішов відразу спати, тому що сильно втомився після насиченого дня з іншою. Коли я прокинувся, вона все ще сиділа за столом і писала. Але мені було все одно, так що я перекинувся на інший бік і знову заснув.

А вранці вона познайомила мене зі своїми умовами розлучення. Від мене нічого не було потрібно, лише відкласти розлучення на місяць. Вона попросила мене спробувати пожити цей місяць нормальним життям, докласти для цього всіх зусиль. Причина була проста: у нашого сина починалися іспити, і вона не хотіла, щоб він турбувався через наш розрив.

Це мене влаштовувало. Але була ще одна умова: я повинен був кожен день протягом цього місяця виносити її на руках з кімнати до порога, як в день нашого весілля. Я подумав, що вона божеволіє. Але щоб не псувати стосунки, я прийняв цю дивну вимогу.

Я розповів Джейн про умови розлучення, які поставила моя дружина. Вона розсміялася і зневажливо сказала, що це абсурд. А ще, що не дивлячись на те, що моя дружина задумала, їй доведеться змиритися з неминучим.

реклама

У нас з дружиною не було ніяких тілесних контактів з тих пір, як я попросив про розлучення. Тому в перший день, коли я ніс її на руках, це виглядало незграбно. Наш син стояв ззаду і плескав в долоні, радіючи з того, як тато несе маму. Його слова ранили мене. Але дружина тихо сказала: «Не говори синові про розлучення». Я кивнув, трохи засмутившись. Я опустив її на землю за вхідними дверима, і вона пішла на роботу. Я теж поїхав в офіс.

На другий день нам обом було легше. Вона міцно тримала мене. Я відчував запах її парфумів. Я зрозумів, що вже дуже довго не придивлявся до цієї жінки. І я зрозумів, що вона вже не молода: дрібні зморшки на обличчі, сиве волосся … Наш шлюб наклав на неї відбиток.

На четвертий день, коли я взяв її на руки, я відчув, що близькість повертається. Ця жінка подарувала мені 10 років свого життя. На 5 і 6 день я знову відчув, як почуття близькості стає все сильнішим. Я не розповідав про це Джейн. Так непомітно пролетів майже місяць. Можливо, щоденні тренування зробили мене сильнішим.

І ось одного разу вранці вона шукала, що ж їй надіти. Вона переміряла безліч суконь, але так і не змогла знайти ту, яка б ідеально на ній сиділа.

Вона зітхнула і сказала, що всі сукні стали їй завеликі. І я раптом зрозумів, як сильно вона схудла. Напевно, тому мені було так легко носити її на руках. Я раптом задумався: «Скільки ж гіркоти і болю в ній приховано!». Мимоволі я потягнув руку і погладив її по голові.

У цей момент увійшов наш син і сказав, що мені пора нести маму вниз. Для нього батько, який несе на руках маму, став невід’ємною частиною життя. Дружина попросила сина підійти і міцно його обняла. Я відвернувся, бо боявся, що можу змінити своє рішення в останню хвилину.

Я взяв її на руки, вона обняла мене за шию, а я притиснув її до себе ще сильніше. Це було так само, як в день нашого весілля, лише її сильна худорба мене засмучувала.

В останній день, коли я тримав її на руках, я не міг ступити й кроку. Наш син пішов до школи. Я міцно обняв її і сказав, що й не помітив, як з нашого життя зникла близькість.

Я приїхав в офіс і вистрибнув з машини, навіть не зачинивши двері. Я боявся, що будь-яке зволікання може змусити мене змінити своє рішення. Я піднявся наверх. Коли Джейн відкрила двері,  я сказав: «Прости, Джейн, але я більше не хочу розлучатися».

Вона здивовано подивилася на мене, а потім положила руку на мій лоб. “У тебе температура?”. Я відсторонився і сказав: «Прости Джейн, але я не буду розводитися. Мій шлюб був нудним, тому що я не цінував деталей нашого життя, а не тому, що ми вже не любимо один одного. Тепер я розумію, що я повинен носити її на руках, як в наш день весілля, до тих пір, поки смерть не розлучить нас ». Нарешті Джейн почала розуміти зміст моїх слів. А потім вона дала мені ляпаса, закрила двері і розплакалася.

Я спустився вниз і поїхав додому. По дорозі я заїхав в магазин і замовив букет квітів для дружини.

Продавщиця запитала, що написати на картці. Я посміхнувся і написав сам: «Я буду носити тебе на руках щоранку, поки смерть не розлучить нас».

А ввечері, коли я приїхав додому з букетом квітів і посмішкою на обличчі і піднявся в нашу спальню, я побачив, що моя дружина лежала на ліжку. Мертва.

Вона боролася з раком декілька місяців, а я був так зайнятий романом з Джейн, що навіть не помітив цього. Дружина знала, що скоро помре, тому хотіла захистити мене від злості нашого сина у разі розлучення. Головним для неї було те, щоб в очах сина я залишався люблячим чоловіком …

Маленькі деталі дуже важливі у стосунках. І це не будинок, не автомобіль, і навіть не гроші банку. Ці речі створюють середовище, сприятливе для щастя, але самі по собі вони не несуть щастя.

Будь ласка, знаходьте час, щоб бути хорошим другом для дружини / чоловіка, і приділяйте увагу дрібницям, які створюють близькість між вами. І нехай ваш шлюб буде щасливим!

Якщо ви не поділитеся цією історією, то з вами, звичайно, нічого не трапиться. Але якщо ви поділитеся нею з друзями, то це, можливо, допоможе врятувати чийсь шлюб!

За матеріалами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама