Дружина не розмовляє з ним 5 років, але він щасливий!

Моя мати не говорить з батьком 5 років, і він за це вдячний…

Коли я спостерігала за їх останньою розмовою, я плакала. Я бачила, як вони пошепки перекидалися словами.

Їхні постаті вимальовувалися на тлі світлого вікна в кінці довгого коридору. Батько схилився над матір’ю і поцілував її в лоб. А на двері позаду них було написано: «Хірургія».

Вони взялися за руки, ніби тримаючи в них серця один одного. З моменту їх першої зустрічі вони ніколи не переставали любити один одного відчайдушно. Ці двоє вже 40 років були разом, я думаю, навіть уві сні.

Пухлина матері не дозволяла припливу крові до мозку. Вона б промучилася не більше ніж 3 роки.  Життя можна було продовжити, якщо негайно зробити ризиковану операцію.

Я спостерігала за ними, коли вони приймали це рішення. Воно було схоже на молитву перед обличчям смерті. Ми, діти, дуже боялися за неї. Ми посміхалися, бажаючи їй кожен раз «на добраніч» як востаннє.

Батько проводив біля її лікарняного ліжка щоночі. Він завжди був поруч. Вони завжди боролися з усіма труднощами разом. Мама дуже рано стала сиротою і часто змінювала місце проживання. Батько був молодшою ​​дитиною з дев’яти, виходцем з бідної сім’ї. Вони знайшли дім один в одному.

Батьки дали нам все: щасливе дитинство, безпеку, гарне виховання і моральні принципи. Ми знали, що були плодами любові, але їх любов завжди залишалася для нас чимось недоступним і грандіозним. Ми захоплювалися нею.

Тоді я побачила поцілунок і розставання. Мама залишилась в палаті, а тато стояв до нас спиною біля зачинених дверей, поклавши на них руку і молячись за дружину, якій  почали робити операцію. Потім він повернувся і повільно підійшов до нас. Сонячне світло осяяло його обличчя, і я побачила в ньому всю глибину любові. Вона була по-справжньому великою і самовідданою.

Після операції почався складний період: кома, місяці сумнівів і довга реабілітація. Але, врешті-решт, мама вижила. Вона втратила мову, але перемогла хворобу.

Так, вона напротязі 5 років не розмовляє з моїм батьком, але навіть за це він щиро вдячний Богові …

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів