2 слова, які допоможуть змінитися вам, як батькам

Навіть якщо ви ще не до кінця прокинулися, ваш розум перебуває в активному режимі.

Як тільки ви відкриваєте очі, ви починаєте думати: я повинна зібрати з собою дітям сніданок: бутерброди, моркву, родзинки – і всього по два. Відвезти дітей в школу. Забрати підгузники з магазину (не забути подарунок до народження малюка у подруги). Забрати з сервісу машину. Записати дворічного малюка до лікаря. Забрати дітей зі школи. Після обіду заняття по карате. Потім в аптеку (добре, що по дорозі). Так, а на вечерю у нас що буде?

Ви втомилися ще до того, як встали з ліжка. Вам потрібно зробити мільйон справ, і все сьогодні. Ви важко зітхаєте, виключаєте будильник і збираєтеся з силами для боротьби з сьогоднішнім днем.

Але є одна ідея: що якщо «я повинна» замінити на «я можу»? Не завжди хочу, але можу. І у мене це виходить.

Я можу приготувати їм сніданок. Можу відвезти їх до школи. Записати їх до лікаря і відвезти на заняття по спорту. Я можу бути їх кухарем, шофером, аніматором. І у мене виходить.

Два роки тому ми з родиною переїхали зі Штатів до Індії. До цього ми 12 років жили на околиці Портленда, в штаті Орегон. Ми з чоловіком обоє закінчили школу в США, полюбили один одного, одружилися, народили двох дітей. Нам подобалося наше життя в красивому заміському будинку з білим парканом, подобалася наша американська мрія. А потім ми переїхали до Індії.

Наше життя в Америці можна було назвати благословенним. Не можу сказати, що в Індії нам чогось не вистачало теж. Ми їхали туди не з метою зробити цей світ кращим або якимось чином бути схожим на матір Терезу. Ми переїхали, тому що нам запропонували роботу, яка покривала наші необхідні витрати і дозволяла заощаджувати більше, ніж було до того. Але кожен день, будучи людиною «привілейованого класу», я стикалася віч-на-віч з тим, що «я можу» більшою мірою, ніж «я повинна».

Коли я везу дітей до школи в машині з кондиціонером, ми проїжджаємо повз дітей, які грають на купах піску поряд з будівельними майданчиками, на яких працюють їх батьки. Їх чорне волосся вигоріло на сонці. Їх матері носять цеглу і цемент до недобудованого будинку. У них немає можливості відправити дітей до школи. Моя звична скарга: «Мені потрібно вставати о 6:30 ранку, коли продзвенить будильник на моєму айфоні» починає здаватися жахливо дріб’язковою.

реклама

Весь день я стикаюся з такими моментами. Я слухаю, як стукає дощ по даху нашого будинку, виглядаю на вулицю і бачу сім’ю, яка тулиться під синім брезентом, який вони називають будинком. Їм не доводиться заправляти ліжка, вони сплять, постеливши ковдру на землю.

Я виходжу з магазину з речами, без яких я цілком можу вижити. На дорозі дитина продає розмальовки та ручки. Їй мамі не доводиться робити з нею уроки. Вона не вміє читати.

Цю розповідь можна продовжувати нескінченно. Ваше життя, так само, як і моє, наповнене моментами, коли «ми можемо» щось зробити. Сам факт того, що у нас є ліжка, які потрібно заправляти, білизна, яку потрібно прати, їжа, з якої потрібно приготувати обід, і стіл, який потрібно накрити, вже дає нам привілеї, якої немає у мільйонів людей. Наше повсякденне життя для когось є мрією. А те, що все це ми робимо в основному для тих людей, яких любимо – це найбільша наша удача.

Замість того, щоб сприймати наші списки справ як обов’язки, давайте спробуємо подивитися на них як на можливості. Я вчу своїх дітей тому, що якщо нам в чомусь пощастило, ми можемо поділитися чимось з іншими. Це може виражатися в чому завгодно. Завжди возити в машині пачки з печивом, щоб поділитися ними з тими дітьми, які стукають у вікно машини. Допомогти дитині з бідної сім’ї з навчанням. Віддати іграшки, з якими діти не грають, тим дітям, які сидять на піску.

Це крапля в морі. Але краплі накопичуються. І поки вони накопичуються, моя точка зору змінюється. З матері, схибленої на тому, як багато у мене справ і як важко мені доводиться, я перетворююся на ту, хто розуміє, як їй пощастило. Давайте почнемо новий день, перетворивши наше «ми повинні» в «ми можемо».

Дай Вам Бог сил та натхнення огорнути крилами своїми всіх знедолених та зневірених, що потребують Вашої допомоги!!!!

За матеріалами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама