Притча: У пошуках сенсу

Одного разу, по дорозі додому, мудрець зустрівся з мандрівником, який кудись настільки сильно поспішав, що, обганяючи по шляху мудреця, випадково зачепив його плечем.

Той, у свою чергу, спокійно і ввічливо звернувся до мандруючого з питанням:
– Скажи, поважний чоловіче, куди це ти так поспішаєш, що нічого не помічаєш на своєму шляху?
– Прошу вибачення, – сказав чоловік, не зменшуючи швидкості, – поспішаю я тому, що зайнятий пошуком сенсу життя і не маю права зволікати, поки мета моя не досягнута.

– Що ж, – промовив мудрець, – я чув про одну людину, яка шукала все своє життя цей сенс.

– Сподіваюся, істина відкрилася йому? – Поцікавився нетерплячий попутник.
– Так, він помер просвітленим, встигнувши шепнути тим, хто був поруч, те, що зрозумів лише помираючи. – відповів мудрець.

– І що ж він сказав?
– Він сказав, що сенс життя – це вибір…
– Що ж, дякую тобі за бесіду. – сказав чоловік, вклонився мудрецю і майже бігом продовжив свій шлях.

– …вибір: або жити, або все життя витратити на пошуки цього самого сенсу.

– закінчив мудрець, але його слова прозвучали вже в порожнечу. Випадковий попутник був уже занадто далеко. Він поспішав…

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів