Притча про гнів

Жив собі один дуже запальний юнак.

Одного разу батько дав йому мішечок із цвяхами і наказав забивати по одному цвяху в паркан, коли юнак не стримає гніву.

Першого дня у ворітниці стриміло кілька десятків цвяхів. Другого тижня він вже навчився стримувати свій гнів, і з кожним днем кількість цвяхів, які він забивав у ворітницю, стала зменшуватись. Юнак зрозумів, що легше контролювати свій темперамент, аніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли він жодного разу не втратив самовладання. Він розповів про це батькові й той сказав, що відтепер щодня, коли хлопцеві вдасться стриматися, він може витягати по одному цвяху з ворітниці.

Йшов час, і настав день, коли він зміг сказати батькові, що у паркані не залишилось жодного цвяха. Тобі батько взяв сина за руку й підвів до паркану:

«Ти непогано впорався, але ти бачиш, скільки дірок у ворітниці? Паркан уже ніколи не стане таким, як раніше. Коли кажеш людині щось зле, в неї залишається такий само шрам як оці дірки. І неважливо скільки разів ти після цього вибачишся — шрам залишиться».

За матеріалами

реклама

Залиште свій коментар

коментарів

реклама