Притча: Осудження

– Учителю, чому в Біблії йдеться про неосудження? Невже це так важливо? І чому?

– Запитав учень.
Учитель дав учневі повітряну кульку, на дні якої було трохи бруду, і попросив його стати перед ним та надути кульку. Учень почав надувати.

– Що ти зараз бачиш? – Запитав учитель.
– Я бачу вас і кульку.

– Надми ще трохи, – попросив учитель.
Учень дмухнув кілька разів. Куля стала більшою.
– Що ти тепер бачиш?
– Вас мені майже не видно, я бачу в основному тільки кулю, по стінках якої розтікається бруд, – відповів учень.
– Надми її ще більше.
Після того, як куля стала ще більшою, вчитель знову запитав:
– Що ти бачиш?

– Тільки брудну кулю і більше нічого.

– Надувай ще, – сказав вчитель і відійшов подалі. І на цей раз учень послухався, продовжуючи старанно дути. Але більше розтягуватися кулька не могла і…  бах! – вона тріснула, розбризкуючи на всі боки бруд. Учень втратив дар мови і стояв, оглядаючи себе, всього заляпаного брудом.

– Ось саме це і відбувається, коли ти думаєш про чужі недоліки, слабкості і гріхи. Через засудження ти перестаєш бачити саму людину, а бачиш лише свої засуджуючі недобрі думки і почуття, які також можуть у будь-який момент “тріснути” і забруднити своїм брудом не тільки тебе самого, а й оточуючих, якщо, звичайно, ти не перестанеш “роздувати” свої нечисті уявлення про інших.

За матеріалами

реклама

Залиште свій коментар

коментарів

реклама