Батьківське блaгословення

Батьківське благословення — це найбільша спадщина, яку батьки залишають своїм дітям.

Тому діти повинні подбати, щоб отримати його. Подивися, до чого дійшов Яків заради того, щоб отримати благословення батька? До того, що заліз навіть в овечу шкуру!

Особливо велике діло — благословення матері! Одна людина говорила: “Кожне слово моєї матері — це золота монета”. Недавно до мене приїжджав якийсь грек з Йоганнесбурга. Знаєте, яке враження він на мене справив? Він прийшов до мене в келію восени. “Геронде, — сказав він, — моя мати захворіла, і я приїхав її побачити”. Не минуло і трьох місяців, і на Різдво він приїхав знову. “Ти що — приїхав знову?” — запитав я. “Так, — відповів він. — Я довідався, що матері знову нездужається, й приїхав, щоб поцілувати її руку, тому що вона вже у літах й може пoмeрти. Для мене найбільше багатство — благословення моєї мами”.

Шестидесятирічний чоловік — і він їде з Йоганнесбурга в Грецію, щоб поцілувати руку своєї мами! І зараз Бог благословив цього чоловіка такими коштами, що він хоче влаштувати великий будинок для літніх священнослужителів і подарувати його Церкві. Тобто він, можна сказати, завалений благословеннями й не знає, куди їх подіти! Така душа для мене однаково що бальзам. Начебто йдеш пустелею Сахара й зненацька знаходиш трохи води. Потихеньку все це втрачається і відходить.

А ще один чоловік прийшов до мене в келію весь у сльозах. “Отче, — став говорити він, — моя мати мене прoкляла. І ось у мене в сім’ї суцільні хвoроби, розлади, на роботі все йде сторч головою…” — “Напевно, і сам ти дав матері якийсь привід, —відповів йому я. — Адже вона не могла прoклясти тебе ні з того, ні з сього”.

— “Так, — каже, — я теж був ще той синочок…” — “Піди, — кажу, — і попроси в матері прощення”. — “Піду, отче, — відповів він. — Дай мені твоє благословення”.

— “Своє благословення я тобі даю, — сказав я йому, — але ти повинен взяти благословення й від матері”.

— “Навряд чи, — говорить, — вона дасть мені благословення”.

— “Піди, — кажу, — до неї й, якщо вона тобі його не дасть, скажи їй так:

реклама

“Один старець сказав мені, що й ти теж колись віддаси душу Богові””.

Він пішов до своєї матері, і вона благословила його так: “Дитя моє, хай прийде на тебе благословення Авраамове!” Минуло трохи часу, і він знову приїхав на Афон, привіз мені подарунки — вишневий компот і лукум.

Він сяяв від радості. Його діти були здоровими, на роботі все йшло добре.

У його очах стояли сльози, і він без кінця повторював: “Слава Богу”.

Життя цієї людини змінилося, і він говорив тільки про духовне. А що вже говорити, якщо людина має повагу до батьків з самого початку!

Як така людина може не мати благословення Божого?

За матеріалами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама