Коли ви виснажені – відпустіть

Ви коли-небудь почувалися так, ніби щось заполонило всі думки? 

Прагнення свободи. Невідомо чому, але вона потрібна вам.

Можливо, ви були занадто прив’язані до різних людей чи ситуацій. Відпустіть. От побачите, відчуття невимовної втоми мине.

Подумайте по свій наступний подих. Якщо ви намагаєтеся затримати його й контролювати, то в результаті вам не уникнути виснаження.

Процес відпускання – це природна для людини дія. Не лише фізичне, а й психологічне.

Ми прив’язуємо себе до людей, обставин, речей і моделей поведінки, які не допомагають нам. Насправді, вони можуть пригнічувати людину і міцно стискати її доти, доки вона не втратить усю енергію.

Монахи та річка

Це історія про двох монахів, яка ілюструє те, як іноді ми беремо на себе непотрібний тягар, навіть не усвідомлюючи цього.

Два буддистські монахи подорожували разом і у певний момент їм потрібно було переправитися через річку. На березі цієї річки була жінка. Вона попросила монахів допомогти їй дістатися на іншу сторону, адже зробити це самотужки не могла.

Один із чоловіків дотримався правил свого ордену, який забороняв розмовляти з жінками та торкатися їх. Тому він не звернув на неї увагу й перейшов річку.

реклама

Інший монах проявив співчуття до жінки. Він взяв її на руки та переніс на інший бік ріки. Там їхні дороги розійшлися. Потім два монахи продовжили свою подорож.

Після того, як вони пройшли кілька годин, подолавши багато миль, перший монах продовжував думати про те, що сталося.

Він більше не міг стримувати свою злість, тому поскаржився партнеру: “Як ти міг порушити правила, проявити неповагу до братства та ризикувати тим, що тебе виженуть?”

Другий монах відповів на це:

“Я залишив ту жінку на березі річки. Чому ти й далі несеш її із собою?”

Відпустіть те, що вам не належить

Історія, яку ми розповіли раніше, має певну мораль. Іноді ми беремо на себе тягар, який належить нести зовсім іншій людині. Це підриває наш характер, переповнюючи душу емоціями та негативними почуттями.

Поступово погані думки починають накопичуватися. Так відбувається до миті, коли людина більше не витримує ситуацію й мусить випустити пару. Але хіба це й справді так необхідно?

Скільки разів ви брали на себе чужі проблеми? Хіба ж не цікаво, наскільки сильніше вони вражають вас, ніж власні негаразди?

Знаєте, як корови постійно пережовують траву? Це схоже на модель поведінки деяких людей. Вони жують і жують, відмовляючись покинути те, що вже давно зруйновано.

Таке бачення життя призводить до відчуття напруженості. Якщо продовжувати в такому ж дусі, то рано чи пізно все одно доведеться відпустити.

Ослабте мотузки, якими ви себе зв’язали

Ніхто не змушував вас нести цей тягар. Вони не стримували вас від того, щоб лізти вгору. Ви зробили це добровільно. Хочете дізнатися чому?

  1. Перфекціонізм змушує вас брати відповідальність за все. Якщо щось піде не так, це буде ваша вина. У вашій голові немає права на помилку. Не можна ставитися до себе так суворо. Людина також вчиться зі своїх помилок.
  2. Ви почали прагнути миру всіма можливими засобами, однак той, хто ставить інших на перше місце, забуває про себе. Є один секрет, який потрібно знати: спершу – ви, усі решта – потім.
  3. Якщо у вас занадто розвинуте вміння співчувати, ви на собі відчуваєте біль інших. Це не завжди добре. Адже ви не лише розумієте людей, а й ставите себе на їхнє місце.
  4. Іноді ви берете на себе відповідальність. Намагаєтеся допомогти комусь, беручи його проблеми на власні плечі.

Допомагати тому, хто цього потребує, аж ніяк не погано. Однак якщо люди просто користуються вашою добротою, навчіться відпускати їх.

Іноді ми віддаємо забагато або стаємо емоційно залежні від інших. Ми думаємо, що це правильно. Можна також думати, що це робить нас добрими людьми, які знають, як любити.

На жаль, такий спосіб мислення може спрацювати проти вас. Якщо віддавати іншим занадто багато, вони отримають можливість користуватися та маніпулювати вами.

З іншого боку, емоційна залежність призведе до того, що ви не зможете бути щасливі без іншої людини.

Відпустіть, будьте вільні… Нас учили, як піклуватися про інших й оберігати їх. Утім у багатьох випадках треба просто розв’язати мотузки, які нас зв’язують.

Адже вони не роблять вас щасливими і призводять лише до відчуття виснаженості.

За матеріалами

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште свій коментар

коментарів

реклама