Притча: Чоловіча сила і жіноча влада

Коли Бог створив чоловіка і жінку, він оселив їх разом в одному будинку.

Чоловік і жінка силою були рівні, і, якщо затівали боротьбу, вона завжди закінчувалася нічиєю.

Одного разу чоловік вирішив: «Треба піти поговорити з Богом. Втомився я боротися з жінкою, яку ніяк не можу здолати ». І він відправився на небо і постав перед Богом.

– Господи, – сказав чоловік, – ніхто не допоможе чоловікові, крім тебе. Ти вмієш запалювати на небі зірки, так зроби мені ласку. Прошу тебе, Господи, дай мені ще сили, щоб я міг здолати жінку. Не будеш ти щоразу спускатися з неба на землю, щоб встановлювати між нами мир. Додай мені сили, і я сам наведу порядок. Хоч зовсім трошки!

– Добре, – сказав Бог, – відтепер ти будеш сильніше жінки.

І чоловік побіг з неба прямо додому. Ледве добіг він до будинку, як закричав:

– Жінко, тепер я – твій господар! Бог додав мені сили, і тепер ти повинна мене слухатися!

Жінка почала з ним боротися, але він здолав її. Вона спробувала знову, і знову він здолав її. І втретє він здолав її. Чоловік дуже запишався.

– Поводитись добре, не то я задам тобі!

Жінка не на жарт розгнівалася.

– Це ми ще побачимо! – Сказала вона. І на другий день вона сама пішла до Бога.

– Господи, прошу тебе, додай мені сили, хоч трішки.

– Ти отримала всю силу сповна, – сказав Бог. – А чоловікові я вже дав добавку.

– Як же так? Адже тепер він легко може мене здолати, а раніше не міг. Прошу тебе, Господи, дай мені стільки ж, скільки йому, або відбери у нього зайву.

– Що я дав, то назад не беру. Доведеться тобі з цим примиритися.
І жінка пішла додому дуже розгнівана. По дорозі вона зустріла диявола і розповіла йому, яка в неї сталося лихо.

– Послухай мене, і все обернеться на краще, – сказав диявол. – Розгладь зморшки, не сумуй, а краще повертайся до Бога. Попроси в нього ключі, що висять на цвяху біля дверей. Потім приходь з ними до мене, і я навчу тебе, що робити.

І жінка повернулася знову на небо.

– Жінко, – сказав Бог, уже починаючи сердитися, – що тобі ще треба?

– О Господи! Володарю веселки й небес і всіх зірок небесних!

– Я питаю, жінко, що тобі треба?

– Дай мені ключі он з того цвяха!

– Бери і більше не роби мені!

Жінка взяла ключі та кинулася бігцем до диявола.

– Так, значить, ти отримала три заповітних ключів? – Сказав диявол.

– Так, ось вони, – сказала жінка.

– Ці три ключі, – сказав диявол, – якщо ти будеш правильно ними користуватися, принесуть тобі більше влади й сили, ніж у чоловіка є і буде. Першим ключем ти замкнеш двері кухні. Чоловіки насамперед думають про їжу. Другий ключ для спальні. Замкни її. Чоловік буде незадоволений, якщо його не впустять в спальню. Він любить поспати. І третій, останній, ключ – для кімнати, де ти качаєш колиску вашого немовляти. Замкни і її. Чоловіки прив’язані до своїх дітей, вони хочуть бачити, як росте їх потомство. Бери свої ключі і йди тепер додому.

І диявол додав ще:

– Пам’ятай: не відчиняй дверей, поки чоловік не навчиться користуватися своєю силою по твоїх вказівках і тобі на радість.

Жінка побігла додому і зробила все, як було сказано. Повернувшись додому, чоловік застав її на порозі. Розгойдуючись, вона співала: «Візьми це дерево і видовбай люльку».

Коли чоловік виявив, що троє дверей, які завжди були відчинені навстіж, тепер виявилися раптом замкнені, він скипів від злості, наче вода в калюжах на осонні. Спершу він спробував вибити їх, сподіваючись на свою силу. Йому це не вдалося, і він закричав:

– Хто замкнув ці двері, жінко? Звідки взялися ключі?

– Мені дав їх Господь Бог.

– О-о, я цього не потерплю! – Заволав він і кинувся бігом до Бога.

– Жінка замкнула від мене їжу, і мою дитину, і мою постіль. Вона сказала, це Ти дав їй ключі.

– Так, я. Вона в мене попросила їх, а диявол навчив її, як ними користуватися.

– Господи! Дай і мені ключі, щоб я міг відімкнути ці двері.

– Цього я не можу зробити, – сказав Бог чоловікові. – Що я дав, то дав. Я дав жінці ключі, і нехай ключі будуть у неї. Ти повинен піти та попросити жінку, щоб вона відчинила тобі двері сама.

Чоловік повернувся додому, але змусити жінку відімкнути двері не міг, скільки не старався. Тоді він попросив її, він довго умовляв її й робив все, що їй було завгодно, і, нарешті, вона відчинила двері. Але чоловікові цього здалося мало. Він сказав жінці:

– Нумо поділимося! Ти віддаси мені половину ключів, а я тобі – половину моєї сили.

– Що ж, мені треба подумати, – сказала жінка. Вона сіла і почала думати. У цей час у вікно до неї заглянув диявол.

– Не погоджуйся, жінко! – Шепнув він. – Нехай у нього залишається сила, а в тебе – ключі. Запам’ятай раз і назавжди: коли налітають осінні мухи, корові не обійтися без хвоста!

І угода не відбулася.

З того часу чоловікові доводиться стримувати свою силу, якщо він хоче ужитися з жінкою.

Ось чому чоловік поступається, а жінка стоїть на своєму.

Залиште свій коментар

коментарів